КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО ПІДГОТОВКИ ЕКСПЕРТА-БУХГАЛТЕРА

Р. П. Андрушко,
доцент кафедри обліку та оподаткування, к.е.н., доцент
З. П. Мирончук,
доцент кафедри обліку та оподаткування, к.е.н., доцент
Львівський національний аграрний університет, Україна, м. Львів

Комплексний підхід до досліджень теоретичної сутності професії судового експерта та природи експертних досліджень обумовлений сучасними вимогами. Збільшення кількості нових видів судових експертиз, впровадження в експертну практику технічних новацій вимагає постійної уваги до розвитку професійного рівня судових експертів.
Основним документом, що регулює проведення судово-економічних експертиз є Закон України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 № 4038-XII (зі змінами) [3]. Відповідно до змін, які були внесені від 03.10.2017 р. у статтю 1, судова експертиза – це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об’єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених Законом.
Призначення судових експертиз та експертних досліджень судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі – експертні установи) та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (далі – експерти), їх обов'язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Митним кодексом України, Законами України "Про судову експертизу", "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень [1].
Можна визначити три категорії судових експертів:
- співробітники державної судово-експертної установи, що проводять експертизи в порядку виконання посадових обов'язків;
- фізичні особи або співробітники суб'єктів господарювання - експерти, які рішенням ЦЕКК отримали кваліфікацію судового експерта з певних спеціальностей;
- будь-яка особа, що володіє необхідними знаннями для дачі висновку з досліджуваних питань, яка не має кваліфікації судового експерта,але викликана слідчим, суддею для виконання окремих завдань і попереджається ним про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку [1].
Економічна експертиза поділяться на такі підвиди: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій [5]. Судовий експерт-бухгалтер – це особа, що володіє необхідними знаннями в галузі економічних наук (бухгалтерського обліку, оподаткування, фінансів і кредиту, аналізу та ін.), пройшла спеціальну підготовку для отримання знань з процесуальних питань та отримала кваліфікацію судового експерта-бухгалтера за відповідними експертними спеціальностями [2].
В умовах сьогодення компетенція експерта-бухгалтера, як суб'єкта судово-економічної експертизи, не обмежується знанням бухгалтерського обліку, фінансів та оподаткування. Тут повинні бути й істотні знання в області права, аудиту, МСБО. Також до експерта-бухгалтера пред'являються такі вимоги, як стаж роботи, наявність вищої освіти (не менше спеціаліста), а також знання своєї справи. На наш погляд, експерт-бухгалтер повинен володіти знаннями з різних галузей та наук (рис. 1).
Рисунок 1 – Загальна схема знань, умінь і навичок експерта-бухгалтера

Відтак, доцільно вдосконалити програми сертифікації експерта-бухгалтера, що враховують галузеву специфіку побудови обліку та оподаткування, зокрема для сільськогосподарського виробництва призначена міжнародна програма CAPA.
Потрібно виділити також ще один не менш важливий момент – це існує велика необхідність у науковому забезпеченні процесу створення інноваційних форм і напрямів у проведенні експертного економічного дослідження.
Незаперечним є той факт, що бухгалтерський облік за якістю програмних продуктів значно перевершує в цьому сенсі судово-бухгалтерську експертизу.
У цьому випадку комп’ютеризація у проведенні судово-бухгалтерської експертизи забезпечить збереження цілісності перевірки за умови децентралізованої обробки отриманої інформації, своєчасне та повне задоволення інформаційних потреб експерта-бухгалтера при одночасному скороченні часу його роботи. Це дасть можливість отримувати вихідну інформації в будь-яких конфігураціях, корегувань у методиці розрахунків і формах відтворення кінцевого результату.
Назріла потреба створити комплекс програм і методик проведення, аналізу та узагальнення результатів судово-економічного дослідження із застосуванням комп’ютерних технологій.
Отже, доцільно вдосконалювати організацію кадрового забезпечення експертизи, підвищувати рівень кваліфікації експертів-бухгалтерів.
1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень {Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 1350/5 від 27.07.2015р.}.
2. Панченко І.А. Організація судово-бухгалтерської експертизи: теоретико-практичні аспекти: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.00.09 / І.А. Панченко; Держ. акад. статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. К., 2007. 21 с.
3. Про судову експертизу : Закон України від 25.02.1994 р. No 4038-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://www.zakon.rada.gov.ua.
4. Сторожук Н. Судово-бухгалтерська експертиза: критичний огляд нормативно-правового регулювання, методології та організації. Бухгалтерський облік і аудит : Науково-практичний журнал. 2009. №6. С. 43-49.
5. Судова бухгалтерська експертиза : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / за редакцією д.е.н. М.Д. Корінька. – К. : ТОВ «Типографія «Клякса», 2012. 432 с.