ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ МЕБЛІВ ВИГОТОВЛЕНИХ ЗА ІНДИВІДУАЛЬНИМ ЗАМОВЛЕННЯМ

В. М. Губарева,
старший науковий співробітник лабораторії товарознавчих досліджень та досліджень об’єктів інтелектуальної власності
https://orcid.org/0000-0003-1425-4469
Г. А. Сич,
науковий співробітник лабораторії товарознавчих досліджень та досліджень об’єктів інтелектуальної власності
https://orcid.org/0000-0002-7915-3506
Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, Україна, м. Харків

Ринок України на теперішній час представлений дуже широким асортиментом меблів серійного виробництва як вітчизняних так і зарубіжних виробників. Це стосується як меблів для офісу так і приватних приміщень, готелів, дач.
Але більш вибагливим покупцям хочеться мати у своєму інтер'єрі меблі, які б відповідали у повній мірі бажанням споживача як до матеріалу виготовлення та особливостей конструктивного виконання, так і до габаритних розмірів, та могли в свою чергу як зекономити та прикрасити простір офісних приміщень, так і надати затишку приватним приміщенням.
У таких випадках на ринку України як приватними підприємцями так і підприємствами різних форм власності пропонується виготовлення предметів меблів, наборів (гарнітури) меблів різного рівня складності за індивідуальним замовленням.
Нажаль, трапляються непоодинокі випадки, коли виготовлені меблі не відповідають за якісними показниками вимогам замовника.
При проведенні досліджень, щодо встановлення дефектів меблів виготовлених за індивідуальним замовленням фахівцям, окрім відповідності нормативним вимогам ДСТУ ГОСТ 16371:2016. «Меблі. Загальні технічні умови» [1], треба використовувати ДСТУ 4414:2005 «Меблі за індивідуальним замовленням. Загальні технічні умови» [2].
Згідно ДСТУ 4414:2005 «Меблі за індивідуальним замовленням. Загальні технічні умови»:
«п.3.1. меблі за індивідуальним замовленням
Меблеві вироби, що їх виготовляють за індивідуальним замовленням, оформленням, зареєстрованим і узгодженим замовником. Такі вироби можна виготовляти за технічною документацією як замовника так і виробника.
п.5.1. Меблі за індивідуальним замовленням повинні відповідати вимогам цього стандарту, комплекту технічної документації чи ескізам (кресленням) замовника».
У зазначеній технічній документації або ескізі (кресленні) обома сторонами, як замовником так і виробником меблів, згідно досвіду авторів, здебільшого узгоджуються такі дані:
- найменування та кількість виробів;
- габаритні розміри;
- матеріал виготовлення (деревина, деревинний матеріал, метал тощо);
- торгівельна марка, модель, або артикул матеріалів з яких виготовлені меблі, фурнітура;
- назва кольору відповідно до каталогу виробника;
- рисунок та колір декоративних личкувальних тканин, який обирається замовником;
- виготовлення певних отворів та/або встановлення мийки, витяжки, змішувача тощо (зазначається торгівельна марка, модель);
- для меблів для сидіння та лежання узгоджується вид настильних матеріалів;
- наявність освітлювальних приладів, дзеркал та місце розташування;
- кількість та місце розташування полиць, висувних шухляд тощо.
- також, у технічній документації на дане замовлення меблів або ескізі, зазначаються терміни виготовлення, доставки та зборки меблів.
Для проведення дослідження по виявленню виробничих дефектів меблів та відповідності вимогам ДСТУ товарознавець, в межах своєї компетенції, застосовує органолептичний метод, у межах неруйнівного контролю.
Завдяки методу неруйнівного контролю визначають наступні показники та виявляють виробничі дефекти, невідповідність вимогам замовника, наприклад:
- габаритні та функціональні розміри меблів вимірюють з погрішністю до ±1 мм, інші розміри – з погрішністю ± 0.1 мм (ДСТУ ГОСТ 16371:2016);
- допустимі граничні відхили від габаритних розмірів, та люзи передбачені технічною документацією зазначаються у ДСТУ 4414:2005;
- пожолобленість (площинність) деталей (виробу), в межах компетенції товарознавця, проводиться вимірюванням максимальної довжини прогину деталі по двом її діагоналям металевої перевірочної лінійки, довжина якої більше довжини діагоналі деталі, повинна відповідати ДСТУ ГОСТ 16371:2016;
- зовнішній вигляд – у тому числі направлення волокон деревини личкування, якість личкування та обробки, якість складання, вимоги до трансформування виробу, якість комплектуючих: фурнітури, скловиробів та дзеркал – контролюють оглядом виробу без застосування приладів, якщо інше не передбачено відповідною технічною документацією, або умовами замовника;
- дефекти облицювання, наприклад: перекіс малюнку текстури, нерівномірність глянсу чи матовості поверхні меблевого виробу;
- дефекти лицювального матеріалу м’яких елементів, наприклад: -нестійкість облицювальної тканини при терті (пілінг) та дефекти обробки (фарбування) матеріалу, перекіс малюнку;
- якість зборки виробів, в тому числі несиметричність деталей виробів, перекіс каркасу, зморшки личкувальної тканини на поверхні виробу, несиметричність м’яких елементів меблів, несиметрично просвердлені отвори, неточна установка фурнітури або декоративних накладок, перекіс шухляд, півшухляд або інших висувних вузлів виробу тощо;
- відповідність вимогам технічної документації або ескізу.
Вимірювальні інструменти повинні бути повірені у органах Держстандарту (металева рулетка, металева лінійка, штангенциркуль). Довжина перевірочної лінійки повинна перевищувати максимальні розміри поверхонь, що перевіряються (Методичний посібник «Судово-товарознавча експертиза меблевих виробів», КНДІСЕ [3]).
Без наявності у товарознавця технічної документації або ескізу (креслення), неможливо у повному обсязі провести дослідження стосовно відповідності меблів виготовлених за індивідуальним замовленням вимогам ДСТУ та документації про замовлення меблів.
1. ДСТУ ГОСТ 16371:2016. Меблі. Загальні технічні умови. (ГОСТ 16371-2014, IDT) [Чинний від 2016.10.01]. 32 с.
2. ДСТУ 4414: 2005. Меблі за індивідуальним замовленням. Загальні технічні умови. [Чинний від 2006-07-01]. Київ, 2006. 15 с. (Держспоживстандарт України).
3. Желавська О.О. Судово-товарознавча експертиза меблевих виробів. метод. посіб. КНДІСЕ, Київ, 2003. 128 с.