ДОСЛІДЖЕННЯ СТУПЕНЯ БІЛОСТІ ПЛАТТЯНО-КОСТЮМНОЇ ТКАНИНИ ІЗ ЗМІШАНИХ ВОЛОКОН

Л. В. Пелик,
професор кафедри товарознавства та експертизи у митній справі,
д.т.н., професор
Львівський торговельно-економічний університет, Україна, м. Львів
О. В. Остапчук,
ПРАТ «Едельвіка», Україна, м. Луцьк
Ю. А. Пелех,
к.т.н., доцент

Насичення ринку товарами вітчизняного та іноземного виробництва обумовлює жорсткі вимоги, що ставляться споживачами до якості і асортименту текстильних виробів. Одним з важливих завдань, які сьогодні стоять перед легкою промисловістю, зокрема текстильною, є забезпечення населення товарами високої якості. Крім сировинного складу, на якість текстильних матеріалів впливають текстильно-допоміжні речовини (барвники, апрети тощо), що застосовуються для основного і заключного оброблення, та технологічні режими оброблення [1].
Вибілювання займає особливе місце в загальному процесі оброблення текстильних матеріалів. Протягом року мільйони тканин піддаються цій операції, тому вона повинна бути дешевою й ефективною. У технології вибілювання текстильних матеріалів домінуючим є використання пероксиду водню періодичним і безперервним способами, що дозволяє отримати високоякісно вибілені тканини.
Сучасні технології біління бавовняних тканин включають в якості відбілювача – пероксид водню наступними скороченими способами: прискорений "хвилинний"; високотемпературний під тиском, високотемпературний при нормальному тиску; однофазний спосіб біління; прискорений спосіб біління шляхом суміщення відварювання і мерсеризації. Наприклад, для застосування способу біління при нормальному тиску і підвищеній температурі використовують перегріту пару [2].
У текстильній галузі застосовуються технології з використанням фізичних методів інтенсифікації процесів підготовки, вибілювання і колорування текстильних матеріалів, а саме: обробка нейтрального або слаболужного розчину пероксиду водню ультразвуковим полем при одностадійному процесі біління бавовняних тканин, що дало змогу отримати бавовняні тканини з ступенем білості від 80 до 82 % і капілярності від 110 до 112 мм; з використанням ультрафіолетового випромінювання: з 10 до 20 с опромінення забезпечує тканинам стійкий ефект гігроскопічності і ступеня білості на рівні 78 % при зберіганні механічної міцності тканин в допустимих межах; енергії високочастотного випромінювання, що дає змогу зменшити концентрацію пероксиду водню і силікату натрію, скоротити час обробки з інтервалу від 40 до 60 хв до інтервалу від 6 до 8 с, при цьому якісні показники вибілених тканин не погіршуються.
Таким чином, для інтенсифікації процесу біління бавовняних тканин в текстильній промисловості використовують як хімічні, так і фізичні фактори.
Підготовка та біління текстильних матеріалів виготовлених із синтетичних поліестерових волокон складається з наступних операцій: розшліхтовування, промивання, сушіння, термостабілізація, біління. Синтетичні поліестерові волокна не містять природніх домішок, основними видами забруднень є замаслювачі, шліхта, забруднення отриманні при виготовленні тканин.
Відомо, що всі хімічні волокна відбілюються в процесі їх виробництва, тому, як правило, відбілювати тканини, які отримують з цих волокон не має необхідності. Хоча синтетичні поліестерові волокна не потребують відбілювання, введення їх у змішану пряжу вимагає змін у технологічному процесі підготовки цих тканин.
Операції розшліхтовування та промивання здійснюють з метою видалення замаслюючих препаратів, шліхтуючих речовин, барвників, які застосовують при крутінні з метою розпізнання кручених ниток різних напрямків та ступеня крутки, а також забруднень з поверхні текстильного матеріалу. Більшість з вище названих сполук водорозчинні та легко видаляються з поверхні волокна. Таким чином, підготовка виробів з хімічних волокон набагато простіша, ніж натуральних і складається, як правило, з операцій відварювання та відбілювання.
Дослідження проводили на бавовняно-поліестеровій платтяно-костюмній тканині (виробництва ПРАТ «Едельвіка»). Сурову тканину просочували вибілюючим розчином при температурі 20 – 250 °С до залишкової вологості 120%, витримували в поліетиленовому пакеті при температурі 350 °С протягом 5 годин. Процес вибілювання здійснювали при температурі 95 °С протягом 60 хв, модуль ванни становив М=1:15.
Промивку доцільно проводити в нейтральному та слаболужному середовищі в розчинах аніонактивних та неіоногенних ПАР, підігрітих до температури 60-80 °С протягом 45 хв. Операція здійснюється на джигері або в навої, у випадку, коли тканина оздоблюється полотном, або в джгуті – на фарбувальних барках або в ежекторних машинах (в такому випадку при обробці не піднімати температуру розчину вище 40-60 °С).
Можлива промивка поліестерової тканини на ежекторній машині з додаванням уайт-спіриту, при температурі 60 °С протягом 45 хв. з наступною помивкою в гарячій та холодній воді. Ежекторна машина характеризується малим модулем ванни та зменшеною витратою води, пари та електроенергії. Для більш повної очистки тканини до відварювального розчину аміаку можна додати кальциновану соду або луг. Проте перед високотемпературним фарбуванням в такому випадку обов’язковим є обробити тканину кислотою, для зниження ризику деструкції волокон поліестеру.
Як вибілюючі реагенти, застосовують хлорит, надоцтову кислоту, в окремих випадках – перекис водню або гіпохлорит натрію, проте жоден з окисників не здійснює значного впливу на поліестерове волокно.
Встановлено, що хлорит натрію в незначній мірі вибілює поліестерове волокно. Тканину вибілюють протягом 60-120 хв. при температурі 95 °С в розчині, що містить хлорит натрію при рН=3,5. Недоліком цього способу, є корозійна дія хлориту натрію на нержавіючу сталь, а також висока вартість окисника.
Проте жоден з хімічних реагентів, які застосовуються для вибілювання бавовни, не вибілюють поліестер до оптимального ступеня білості, який становить 80-85 %. Показник ступеня білості змішаної бавовняно-поліестерової тканини (33/67 % відповідно) після операції вибілювання становить лише 77-79 %, тому виникає необхідність застосування оптичних вибілювачів.
1. Кириченко О.В. Екоефективність текстильного виробництва/ О.В. Кириченко, Л.В. Пелик // Економічний, організаційний та правовий механізм підтримки і розвитку підприємництва: колективна монографія / за ред. О.В. Калашник, Х.З.Махмудова, І.О.Яснолюб – П. : Видавництво ПП «Астрая», 2019. – 371с., С.259-265.
2. Пелик Л.В. Исследование возможности низкотемпературного беления хлопчатобумажной ткани в кислой среде. ./Л.В.Пелик, О.Я.Семешко// Вісник Хмельницького національного університету. – Хмельницький: вид-во ХНУ. – 2015. – № 1. – С. 232-236.