ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПЕРТНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЮВЕЛІРНИХ ВИРОБІВ

Г. О. Ящишина,
головний судовий експерт сектору товарознавчих та гемологічних досліджень, відділу товарознавчих, гемологічних, економічних, будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності
Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, Україна, м. Чернівці

На даний час, розвиток ринкової економіки України, потребує створення якісного, цивілізованого товарного ринку, який ще досі можна відзначити як несприятливий, оскільки на ринку наявна проблема відсутності товарів належної високої якості, та таких, що відповідатимуть максимальним задоволенням потреб споживачів. Відповідно, доки існують товари, доти буде актуальним питання, щодо контролю їх якості, а також визначення їх ринкової вартості за своїми показниками.
Нині на ринку ювелірних виробів, також існує істотна проблема якості дорогоцінних товарів. Оскільки, на сьогоднішній день, вироби з дорогоцінних (коштовних) металів користуються великим попитом, відповідно тому, для них визначені виняткові процедури контролю якості і державного регулювання торгівлі. Фізико-механічні властивості сплаву, художня, естетична та колекційна цінність ювелірних виробів це сукупність умов, за яких визначається їх висока вартість на споживчому ринку.
Ринок ювелірних товарів активно забезпечується зростанням виробництва вітчизняних виробників та за рахунок імпорту. Варто зазначити, що разом із якісною продукцією на ринок поступають товари, що не відповідають вимогам якості. Ця проблема виникла через недосконалість супровідної документації, яка вже певним чином застаріла, а та, що затверджується не включає дослідження на відповідність показникам надійності, безпечності та ремонтопридатності.
У зв’язку із цим нагальним є питання щодо правильності використання методів для визначення вартості, виявлення фальсифікацій та раціональності дій під час ідентифікації таких товарів у галузі товарознавства.
Товарознавчі дослідження проводяться у напрямку судово-товарознавчої експертизи, вартісної оцінки ювелірних виробів під час розслідування різних видів злочинів у кримінальних провадженнях, цивільних, адміністративних справах.
Для проведення товарознавчої експертизи ювелірних виробів для їх ідентифікації та визначення вартості, у тому числі й ринкової, експерти товарознавці дотримуються у проведенні дослідження визначеного алгоритму дій. Після вивчення та аналізу отриманих вихідних даних, судовий експерт переходить до безпосереднього огляду виробу, а у разі його відсутності використовує інформацію наведену в постанові (ухвалі) про призначення судової експертизи та матеріалах, наданих для проведення судової експертизи, у тому числі товарних, касових, фіскальних чеках, бирках, накладних, квитанціях, протоколах допиту потерпілого, свідка тощо. За результатами огляду виробу (опрацювання матеріалів, наданих для проведення судової експертизи) судовий експерт визначає, до якої категорії належить наданий для дослідження об'єкт. Після визначення категорії, до якої належить об'єкт дослідження (на приклад: 1.Фрагмент виробу; брухт та відходи дорогоцінних металів і сплавів; 2.Вироби масового (серійного) виробництва; 3.Вироби одиничного виробництва; 4.Вироби, що мають художню та/або історичну і культурну цінність (антикварні речі)), судовий експерт проводить його детальний опис, зазначаючи його основні товарні характеристики, наявність або відсутність ознак користування, виявляє наявність або відсутність дефектів тощо. Що стосується різновидності пошкоджень та дефектів ювелірних виробів, то вони можуть бути різними, до прикладу: потертості поверхонь, деформовані вироби зі значними пошкодженнями первісної форми, порушення плетіння, зламані застібки, відсутність деталей фіксації, наявні ознаки попереднього ремонту, вироби що потребують ремонту та заміни складових та т. ін.
Отже, отримавши всі необхідні вихідні дані, ідентифікувавши та описавши об’єкт дослідження, судовий експерт переходить безпосередньо до визначення його вартості. Процес визначення вартості виробів регламентовано, зокрема, Законом України від 12.07.2001 № 2658-ІІІ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» [1] та Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 (далі – Національний стандарт № 1) [4].
Згідно зі ст. 4 Закону України від 12.07.2001 № 2658-ІІІ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» «діяльність судових експертів, пов'язана з оцінкою майна, здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про судову експертизу», з урахуванням особливостей, визначених цим Законом щодо методичного регулювання оцінки цього майна. Інші положення цього Закону не поширюються на судових експертів» [1].
Пунктом 11 Національного стандарту № 1 визначено, що «оцінка проводиться із застосуванням бази, що відповідає ринковій вартості або неринковим видам вартості» [4].
Згідно з п. 38 Національного стандарту № 1 для визначення вартості майна застосовують такі основні методичні підходи:
- витратний;
- дохідний;
- порівняльний.
Як свідчить аналіз зазначених методичних підходів, для визначення вартості виробів може бути застосовано порівняльний або витратний методичний підхід. Аналізом експертної практики, можливо стверджувати, що дохідний підхід під час визначення вартості ювелірних виробів застосовується вкрай рідко, через відсутність відомостей про фактичні та/або очікувані доходи від найбільш ефективного використання об'єкта оцінки, включаючи дохід від його можливого перепродажу, а також витрати, які здійснить його власник. При цьому порівняльний методичний підхід можна застосовувати лише для визначення вартості виробів масового або серійного виробництва у випадку, якщо виріб новий і не був у вжитку (украдений у спеціалізованому магазині, спеціалізованому відділу (секції) магазину з універсальним асортиментом товарів), а також якщо в судового експерта є всі вихідні дані про об'єкт дослідження під час застосування порівняльного методичного підходу, вартість виробу визначають шляхом аналізу цін продажу та пропонування подібних виробів на ринку України (у спеціалізованих магазинах, спеціалізованих відділах (секціях) магазинів з універсальним асортиментом товарів, а також у комісійних магазинах, ломбардах, мережі інтернет тощо) з відповідним коригуванням відмінностей (за потреби) між об'єктами порівняння та об'єктом оцінки.
Коригування вартості подібного майна здійснюється шляхом додавання або вирахування грошової суми із застосуванням коефіцієнта (відсотка) до ціни продажу (пропонування) зазначеного майна або шляхом їх комбінування [6].
Слід зазначити, що обіг ювелірних виробів регламентується визначеними нормативно-правовими актами України.
Так, відповідно до вимог чинного законодавства існує заборона продажу ювелірних виробів у дрібнороздрібній торговельній мережі, на ринках, крім тих, що розміщені на спеціалізованих магазинах та відділах, а також «з рук». Суб'єкти господарювання, які займаються торгівлею ювелірними виробами у місцях, не встановлених для такої торгівлі, несуть відповідальність згідно із законом. Ювелірні вироби без відбитків державного пробірного клейма України забороняється до продажу. За торгівлю ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, які не мають відбитка державного пробірного клейма або мають відбиток підробленого державного пробірного клейма, суб'єкти господарювання несуть відповідальність згідно із законом за торгівлю на території України [6].
Враховуючи те, що ринок ювелірних виробів, що були у вжитку в Україні обмежений та заборонений, судовим експертам для визначення вартості таких виробів рекомендується застосовувати витратний методичний підхід. Розрахунок залишкової вартості заміщення (відтворення) виробу витратним методичним підходом здійснюється за відповідними формулами.
Вартість фрагментів виробів, відходів дорогоцінних металів, дорогоцінних металів у брухті, виробів одиничного виробництва, виробів масового (серійного) виробництва, на яких не виявлено державного пробірного клейма, а також розпарованих виробів визначається за закупівельними цінами Національного банку України на дорогоцінні метали в брухті, які встановлюються на відповідні дати окремими розпорядженнями, за відповідними формулами, за якими проводяться розрахунки.
Визначення вартості виробів, проби яких не зазначено в таблиці розпорядження НБУ на відповідну дату, здійснюється за цінами, обчисленими виходячи з цін, установлених для золота, срібла, платини, паладію, з розрахунку за грам металу в чистоті в розпорядженні НБУ на відповідну дату. Вартість брухту виробів, що є комбінованим із золота і срібла із вмістом срібла до 70 %, визначається за ціною, установленою в розпорядженні НБУ на відповідну дату для золота, а із вмістом срібла понад 70 % – за ціною срібла. Вартість предметів релігійного культу, медалей, монет, жетонів тощо визначається з урахуванням виду металу, з якого виготовлено виріб, та його проби [6].
Отже, товарознавчі дослідження та експертиза ювелірних виробів (коштовних металів та сплавів) покликана забезпечити виявлення дефектів, недопущення на ринок фальсифікованих та неякісних товарів, а також визначення їх ринкової вартості або ж вартості брухту. Для повноти, об’єктивності судової експертизи ювелірних виробів, експерт за напрямком товарознавчих досліджень має керуватися визначеними нормами чинного законодавства, слідкувати за змінами та доповненнями, ретельно аналізувати ринок ювелірних виробів, оскільки від цього залежить кінцевий результат, відповідь на поставлене перед судовим експертом запитання.
1. Закон України від 12.07.2001 № 2658-ІІІ із змінами «Про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність в Україні».
2. Закон України від 18.11.1997 № 637/97-ВР із змінами «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними».
3. Закон України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 № 5007-VІ із змінами та доповненнями.
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 «Про затвердження Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»».
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 № 802 «Про Правила торгівлі дорогоцінними металами (крім банківських металів) і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням у сирому та обробленому вигляді і виробами з них, що належать суб’єктам господарювання на праві власності» із змінами.
6. Інформаційний лист щодо особливостей визначення вартості ювелірних виробів з дорогоцінних металів / [Чечіль Ю. О., Горішній Є. І., Кулік А. В., Суліменко Ю. Д.]. – К.: ДНДЕКЦ МВС України, 2018. – 19 с.