АНАЛІЗ ФАКТОРІВ ТА ЧИННИКІВ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ЕКСПЕРТНУ ТОВАРОЗНАВЧУ ОЦІНКУ ДОМАШНІХ ЖИВИХ ТВАРИН ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ЇХ РИНКОВОЇ ВАРТОСТІ НА ПРИКЛАДІ КОНЯ СВІЙСЬКОГО

М. В. Коваленко,
головний судовий експерт відділу товарознавчих та гемологічних досліджень
Миколаївський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України, Україна, м. Миколаїв

На даний час експертна товарознавча оцінка домашніх живих тварин є досить сучасною та актуальною, оскільки тварини відносяться до категорії матеріальних активів, та є особливим об’єктом цивільних прав, тобто до них можна здійснювати акти купівлі-продажу та дарування [6].
Перед заключенням договору купівлі – продажу або дарування продавець тварини зобов'язаний забезпечити покупця достовірною інформацією про вид, породу, стан здоров'я та інші якості тварини, а також про умови її утримання [4].
Таким чином, мету експертної товарознавчої оцінки домашніх живих тварин можна сформулювати як таку, що полягає у визначенні ринкової вартості конкретної тварини (особи). Залежно від мети оцінки, у процесі дослідження, застосовують основні методичні підходи, які передбачені Національним стандартом №1 [2], які, в свою чергу, бувають: витратним, дохідним, порівняльним. На думку доповідача, при експертній товарознавчій оцінці живої домашньої тварини є доцільним застосувати порівняльний підхід, оскільки він у даному випадку найбільш повно відповідає принципам оцінки, які є визначальними для мети, з якою проводиться оцінка, та виду вартості, а саме ринкової, яка, згідно вищевказаного Національного стандарту №1 [2], є вартістю, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
Проаналізуємо фактори та чинники, які впливають на експертну товарознавчу оцінку домашніх живих тварин при визначенні їх ринкової вартості на прикладі коня свійського.
Коні за своїм призначенням є різними. Виділяють племінне і продуктивне використання, бізнес, туризм, спорт, іподромні випробування, сільськогосподарські роботи. Ряд умов та вимог, яким коні повинні відповідати, в конярстві називають кондицією, та вони бувають: виставковими; заводськими (племінними); тренувальними (характерними для порід спортивної спеціалізації, таких як конкур, перегони тощо); робочими (для коней сільськогосподарського призначення); експортними (для задоволення вимог іноземних покупців) тощо. Коні, які не відповідають певним вимогам, вважаються некондиційними, продаються за низькими цінами, або ідуть у забій [1].
Першочергово слід зазначити, що для експертної товарознавчої оцінки коня свійського з метою визначення його ринкової вартості інформація щодо ідентифікації тварини, яка досліджується, повинна бути максимально вичерпною та повною. Принцип визначення ринкової вартості тварини базується на порівнянні ідентифікаційних ознак особи, яка досліджується, з показниками тварин, відібраних для порівняння, та з вихідними даними документів на тварину.
Також при проведенні товарознавчої експертизи обов’язковою умовою є залучення зооветеринарного спеціаліста. Якщо такі умови не виконані, надати відповідь щодо ринкової вартості тварини не є можливим.
Документи, які необхідні для точної та повної ідентифікації тварини, передбачені чинним законодавством. Для здійснення акту купівлі-продажу коня є обов’язковою його реєстрація у Єдиного державному реєстрі тварин [3, 5]. Такий реєстр передбачає документ – паспорт коня (рис. 1), інформація якого свідчить про те, що дана тварина належним чином ідентифікована. Для коней з відомим походженням необхідна копія генетичної експертизи походження, яка підтверджує походження коня від батьків, та реєстрацію коня у відповідному породному союзі (реєстрі). Ці відомості, яка правило, вносяться до бланку паспорту коня при його реєстрації у Єдиному державному реєстрі тварин.
Рисунок 1 – Бланк паспорту коня, зразок

Паспорт коня засвідчує, що тварину було оглянуто спеціалістом державного закладу ветеринарної медицини, без резолюції якого паспорт на тварину не видається.
Для породи коней спортивної спеціалізації (для прикладу конкурних коней) передбачено лінійну оцінку із залученням спеціалістів Асоціації кіннозаводчиків України (рис. 2). Асоціація кіннозаводчиків України співпрацює з Єдиним державним реєстром тварин, який видає паспорт на тварину [3, 5].
Рисунок 2 – Бланк лінійної оцінки конкурних коней, зразок

Залучення зооветеринарного спеціаліста є необхідним для огляду тварини та порівняння вихідних даних документу на тварину з фактично наявними індивідуальними, ідентифікуючими тварину, ознаками. А також для висновку, чи не є досліджувана твариною хворою, чи не має вад в поведінці тощо. Результатом огляду зооветеринарного спеціаліста повинен бути його письмовий висновок, чи є дана тварина кондиційною, пригодною для експлуатації за її призначенням, або не є такою взагалі. Тварина, яка признана некондиційною, оцінюється за м’ясною ціною, за рахунок живої ваги.
Якщо всі ці умови для ідентифікації тварини виконані, наступним етапом експертної товарознавчої оцінки є здійснення офіційного пошуку джерел цінової інформації для отримання вартості тварини. Пошук проводиться на підставі запитів до відповідних підприємств та інших фізичних та юридичних осіб (кіннозаводчики, конярства, кінні заводи тощо), спеціалісти яких за специфікою своєї роботи займаються селекцією та вирощуванням коней. Після отримання такої інформації вона прирівнюється до такої, що є ринковою вартістю тварини.
Узагальнюючи наведене, підсумовуємо, що при визначенні ринкової вартості коня свійського, судовому експерту з проведення товарознавчих експертиз необхідно здійснити наступні дії.
1. Максимально точно ідентифікувати тварину за допомогою документів, які передбачені чинним законодавством, та із залученням зооветеринарного спеціаліста. Якщо такі умови не виконані, надати відповідь щодо ринкової вартості тварини не є можливим. Тварина, яка згідно висновку зооветеринарного спеціаліста признана некондиційною, оцінюється за м’ясною ціною, за рахунок живої ваги.
2. Здійснити офіційний пошук джерел цінової інформації для отримання вартості тварини. Пошук проводиться на підставі запитів до відповідних підприємств та інших фізичних та юридичних осіб (кіннозаводчики, конярства, кінні заводи тощо), спеціалісти яких за специфікою своєї роботи займаються селекцією та вирощуванням коней. Після отримання такої інформації вона прирівнюється до такої, що є ринковою вартістю тварини.
1. Б.М. Гопка В.Є. Скоцик, П.М. Павленко, М.П. Хоменко, В.І. Колот Практикум з конярства: навч. посіб. Київ: 2011, 394с.
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 “Про затвердження Національного стандарту № 1 “Загальна оцінка майна і майнових прав”.
3. Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр тварин: Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.09.2012 №578. База даних “Законодавство України”/ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1713-12 (дата звернення: 13.03.2020).
4. Про захист тварин від жорстокого поводження: Закон України від 21.02.2006 № 3447-IV. База даних “Законодавство України”/ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 (дата звернення: 13.03.2020).
5. Про запровадження ідентифікації та реєстрації коней: Наказ Міністерства аграрної політики України від 31.12.2004 №496. База даних “Законодавство України”/ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0362-05. (дата звернення: 13.03.2020).
6. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 №435-IV. База даних “Законодавство України”/ВР України. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82.180#w21 (дата звернення: 13.03.2020).