ОСОБЛИВОСТІ ПАКУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ ОБ'ЄКТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИ ПРОВЕДЕННІ СУДОВОЇ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

О. М. Зуєва,
головний судовий експерт відділу товарознавчих та гемологічних досліджень
О. А. Косторна,
головний судовий експерт відділу товарознавчих та гемологічних досліджень
Харківський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України, Україна, м. Харків

Задля своєчасного, точного та об’єктивного вирішення справи слідчим, прокурором чи суддею в кримінальних провадженнях, цивільних, адміністративних та господарських справах призначають спеціальні дослідження, зокрема, судову товарознавчу експертизу. Важливу увагу слід приділити пакуванню речових доказів, оскільки в більшості випадків, саме належне пакування та зберігання досліджуваних об’єктів, а також дослідження в короткі строки дають найточніший результат.
До об’єктів товарознавчих експертиз можна віднести: продовольчі і непродовольчі товари, упаковку і тару, сировину і напівфабрикати, документи, в яких зазначаються найменування, артикул, сорт, комплектність товару або виробу, підприємство і країна-виробник, умови зберігання, транспортування і використання виробів. Товарознавчій експертизі підлягають також і об'єкти, які вже були у вжитку, що вибули з ужитку і навіть частини виробу [2, с. 132].
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено дві стадії призначення судової товарознавчої експертизи: 1) на стадії досудового розслідування; 2) на стадії судового розгляду в суді першої інстанції [1].
До товарознавчих експертиз відносять: експертизу машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання.
Експертне дослідження є процесуальною дією щодо збирання доказів слідчим в ході кримінального провадження, за допомогою залучення експерта як спеціаліста в конкретній галузі знань.
Зважаючи на те, що в ході проведення судової товарознавчої експертизи експертами досліджуються речові докази, тому досить актуальним є питання правильності пакування та роботи з речовими доказами, що у тій чи іншій мірі залежить від осіб, які приймають участь у пакуванні та тих, які працюють у подальшому з даним матеріалом.
Згідно статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення [1].
Приписами пункту 2 статті 100 КПК України [1] встановлено, що речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов’язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
Об’єкти дослідження надсилаються в експертну установу (експертові) в упаковці, яка забезпечує їх збереження, та засвідчуються особою у передбаченому законодавством порядку. Речові докази і порівняльні зразки упаковуються окремо.
Спосіб упаковки повинен забезпечувати неможливість підміни або зміни вмісту без порушення її цілісності та схоронність вилучених (отриманих) речових доказів від пошкодження, псування, погіршення або втрати властивостей, завдяки яким вони мають доказове значення.
Документи, які є речовими доказами, повинні зберігатися вкладеними між чистими аркушами паперу в конвертах. На таких документах забороняється робити будь-які помітки, написи і перегинати їх. У разі наявності великої кількості документів вони складаються в окремий пакет. На конверті (пакеті) зазначається перелік документів, що вкладені в нього [3].
Продукти або промтовари, які були об'єктами злочинних дій або зберегли на собі сліди злочину, передаються для експертного дослідження повністю.
На речові докази, які не можуть бути належним чином упаковані через громіздкість чи з інших причин, прикріплюється бирка у спосіб, що унеможливлює її зняття, зміну або пошкодження. На упаковці (бирці) проставляються підписи осіб, які брали участь у процесуальній дії та зазначається інформація про вміст упаковки, найменування проведеної процесуальної дії, дата її проведення та номер кримінального провадження.
Для відібрання зразків орган, який призначив експертизу, може залучити спеціаліста.
Коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об'єкта, його описами та іншими матеріалами, доданими до кримінального провадження в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз.
Методичними рекомендаціями, наведено тільки два приклади пакування об’єктів (одяг, взуття), які в подальшому можуть стати об’єктами судово-товарознавчої експертизи. Таким чином, можна зробити висновок, що діюче законодавство не дає чітких вказівок щодо пакування речових доказів, цим питанням займаються безпосередньо експерти, працівники НДЕКЦ, як фахівці в певній галузі знань.
Зважаючи на те, що зазвичай речові докази є основними доказами у провадженні, а експертне дослідження, має на меті встановлення обставин задля об’єктивного і правильного вирішення справи по суті, досліджувані об’єкти повинні збиратись, пакуватись, а також зберігатись у відповідних умовах.
Виходячи з викладеного вище, вважаємо що діючими нормативно-правовими актами не повністю врегульовані питання пакування речових доказів, тому, на нашу думку, доцільно було б розробити детальні інструкції, які б містили правила, за якими слід пакувати, транспортувати та зберігати речові докази, які в подальшому можуть бути об’єктами судової товарознавчої експертизи.
1. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 №4651-VI (із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс]. – URL: https://zakon.rada.gov.ua.
2. Дорошенко Ю.В. Практичні рекомендації з вилучення, фіксації та упакування слідової інформації при проведенні слідчих дій і оперативно-розшукових заходів [Електронний ресурс]: методичний посібник / Дорошенко Ю.В., Думанський Р.В. – К.: 2011. – 132 с.
3. Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження: затверджений постановою КМУ від 19.11.2012 № 1104 (із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс]. – URL: https://zakon.rada.gov.ua.