АНАЛІЗ СТАНУ ТА ПЕРСПЕКТИВ ЕКСПОРТУ ОРГАНІЧНИХ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ З УКРАЇНИ

А. С. Ткаченко,
декан факультету товарознавства, торгівлі та маркетингу, к.т.н., доцент
Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», Україна, м. Полтава

До цілей Сталого розвитку на період до 2030 року, які опубліковані Організацією Об’єднаних Націй, входить ціль № 12 – відповідальне споживання та виробництво. Одним з важливих аспектів цілі є те, що до 2030 року більшість людей в усьому світі повинні бути проінформованими про сталий розвиток та способи життя в гармонії з природою. Компанії повинні пояснювати, де вони знаходяться в ланцюжку. Україна як аграрна країна має великий потенціал для розвитку органічного сільського господарства, оскільки має найбільші запаси високоякісних родючих земель, тому розвиток агропромислового сектора для економіки країни є досить важливим і частка сільськогосподарської продукції в загальному ВВП досить висока. За останні кілька років зростає не тільки традиційний ринок сільськогосподарської продукції, а й ринок органічної сільськогосподарської та харчової продукції [1].
Європа загалом є перспективним ринком збуту для українських виробників органічної харчової продукції. Водночас європейські громадяни є активними споживачами органічних продуктів. Експертами органічного руху зазначається, що органічний ринок Європи у 2015 р. зріс на 13 % і становив 30 млрд євро, а кількість органічних земель зросла на 8 %. Україна ж у свою чергу є перспективним постачальником органічної харчової продукції до Європейського Союзу. Для визначення пріоритетів стратегії експорту органічних харчових продуктів, нами здійснено SWOT-аналіз експортного потенціалу України.
Таблиця 1 – SWOT-аналіз експортного потенціалу українських виробників органічної продукції

Отже, за результатами проведеного SWOT-аналізу виявлені слабкі та сильні сторони експортного потенціалу українських виробників органічної продукції. Нами визначено 4 основні стратегії для його зміцнення та нарощування, а саме:
- пошук партнерів. Українським виробникам слід постійно розширювати партнерську базу, вивчати іноземні ринки органічної харчової продукції та можливі канали збуту, при цьому важливим питанням залишається і пошук закордонних інвесторів, які можуть інвестувати у виробництво готової органічної харчової продукції. Для пошуку каналів збуту важливим є оволодіння інструментами комунікацій за допомогою інтернет-мережі, реєстрація підприємства на міжнародних торгових органічних платформах;
- інформаційна кампанія для суспільства, що полягатиме у популяризації органічної продукції серед українських споживачів, адже перш ніж виходити на іноземні ринки, виробникам варто затвердитись на вітчизняному;
- державна підтримка на фінансовому рівні. Оскільки перехід на органічне виробництво є досить ризикованим, затратним і довготривалим, держава повинна стимулювати виробників. Хоча певні напрацювання у цьому напрямі вже є, державі необхідно скористатись позитивним досвідом більш розвинутих країн. Так, у Німеччині обсяг державної підтримки становить 170–750 євро/га, Швейцарії – 162–970, Франції – 80–900, Нідерландах – до 650, Польщі – 66,6–394,5, Литві – до 376 євро/га. Також регіони України можуть скористатись позитивним досвідом Полтавської області, де у жовтні 2017 р. було затверджено Програму розвитку та підтримки аграрного комплексу Полтавщини за пріоритетними напрямами на період до 2020 р. У рамках цієї Програми передбачена компенсація в розмірі 100 % понесених витрат у зв’язку із проведенням і підтвердженням відповідності виробництва органічної продукції (сировини) та отриманням сертифіката відповідності у рослинництві, тваринництві та переробці сільськогосподарської продукції, у тому числі у перехідний період, незалежно від видів сільськогосподарської діяльності та видів продуктів переробки, а також компенсація в розмірі 20 % від вартості поставленої органічної продукції дитячим дошкільним, шкільним, медичним і соціальним закладам області на умовах державних закупівель;
- державна підтримка на законодавчому рівні – за даними Міністерства аграрної політики прийняття законопроєкту «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу й маркування органічної продукції» (№ 5448) відкриє для українських виробників органічної продукції нові ринки збуту;
- підвищення конкурентоспроможності, що полягає у доброчесності та затвердженні позитивного іміджу українських виробників на світовому ринку. У цьому аспекті важливим кроком є поступовий перехід усіх органічних експортерів та органів сертифікації до електронної Системи Торгового Контролю і Експертизи (TRACES) Європейської Комісії, призначеної для видачі електронного експортного сертифіката інспекції, за яким дозволяється експорт органічних продуктів до ЄС.
Україна зарекомендувала себе на світовому ринку як експортер сировини для харчових продуктів, зокрема зерна й олійних культур, що, на нашу думку, значно спростить пошук закордонних партнерів для купівлі сільськогосподарської не традиційної, а органічної продукції. Проте у подальшому важливим кроком для розвитку ринку органічних харчових продуктів є також збільшення обсягів готової органічної продукції.
1. Латуга Я.М. Стан та перспективи розвитку ринку органічної продукції в контексті соціальної відповідальності бізнесу / Я. М. Латуга, Н. В. Михайленко // Економіка та управління підприємствами, 7.– 2017. –79-82.
2. Стан та перспективи розвитку ринку органічної продукції в контексті соціальної відповідальності бізнесу.