ПРИЙОМИ ТА МЕТОДИ ФОТОГРАФУВАННЯ РЕЧОВИХ ДОКАЗІВ ПРИ ПРОВЕДЕННІ СУДОВОЇ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

С. О. Котенко,
старший судовий експерт товарознавчих та гемологічних досліджень
Л. А. Талипова,
судовий експерт відділу товарознавчих та гемологічних досліджень
Харківський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України, м. Харків

Ефективна протидія злочинності в наші дні неможлива без використання найбільш сучасних досягнень різних сфер наукових знань і передової технічної думки. Провідниками цих досягнень у судочинстві завжди були експерти: криміналісти, економісти, експерти в галузі товарознавства і представники інших експертних спеціальностей. Їхні знання допомагають всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як обставини, що викривають, так ті, що виправдовують підозрюваного, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його відповідальність, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. У зв'язку з тим, що більшість злочинів ретельно приховуються, успіх розслідування і судового розгляду багато в чому залежить від повноти використання можливостей судової товарознавчої експертизи, а саме особливостей використання судово-дослідної фотографії при її проведенні.
В діяльності експерта товарознавця велике значення має якісна фіксація об’єктів дослідження, оскільки вона відображає обґрунтованість висновку, а разом з тим і його правильність. На дослідження надходить велика кількість різноманітних об’єктів, від великогабаритних до дрібних, від нових до непридатних до подальшої експлуатації (машини, обладнання, сировина, техніка, ювелірні та хутрові вироби, продукти харчування, алкогольні напої тощо). Тому, експерту товарознавцю дуже важливо мати базу теоретичних та практичних навичок, щоб в своїй діяльності орієнтуватися, які з вищезазначених методів та прийомів судової фотографії обрати.
Судово-дослідницька фотографія – це система спеціальних методів, прийомів та засобів, що застосовуються для одержання нових фактів при проведенні судових експертиз. Судово-дослідницьку фотографію іноді називають експертною через те, що її методи і засоби застосовують експерти під час своїх досліджень [1, с. 84].
Об’єктами судово-дослідницької фотографії є речові докази, які піддаються експертному дослідженню, порівняльні зразки та матеріали, що використовуються під час експертизи [1, с. 88].
Судово-дослідницька фотографія використовується в трьох основних цілях: для одержання фотографічним шляхом матеріалів для порівняльного дослідження, для проведення порівняльного дослідження об'єктів по фотозображенням, для виявлення невидимого (погановидимого) і розходжень деталей в об'єктах [2, с. 65].
В судовій фотографії існують такі методи: панорамний, вимірювальний, макрозйомки, сигналетичний, репродукційний і стереоскопічний [2, с. 64].
З метою наочності використання прийомів і методів судово-дослідницької фотографії розглянемо декілька прикладів. На дослідження надійшли ювелірні вироби (каблучка, золотий ланцюг, браслет). Задача експерта товарознавця відобразити в ілюстративній таблиці до висновку експерта не тільки сам об’єкт дослідження, його форму, плетіння, стан (наявні пошкодження чи ні) плетіння, а й наявність на ньому державного пробірного клейма. Наявність дефектів виробу, або відсутність клейма впливає на висновок судового експерта. Тому при фотографуванні такого об’єкту дослідження найбільш доцільним є застосування детальної зйомки (загальний вигляд об’єкта дослідження), оскільки вона виявляє найважливіші типові особливості, що стосуються форми, розміру, взаємного розташування частин, структури об’єкту дослідження, а також макрозйомки (загальний вигляд плетіння та державного пробірного клейма), оскільки вона дозволяє одержати зображення дрібних об’ємних предметів в більш великому, ніж при звичайній зйомці масштабі. Також дані методи та прийоми зйомки можуть бути застосовані при дослідженні харчових продуктів та алкогольних напоїв (штрих-коди, терміни придатності, відповідність ГОСТам та ДСТУ), мобільних телефонів та іншої техніки в справному та пошкодженому стані (загальний вид, наявні пошкодження та інформаційні написи виробника: марка, модель). Тому як, при дослідженні великогабаритних об’єктів, наприклад, токарний верстат (який як правило знаходиться в цеху на місці скоєння злочину), доцільно буде застосовувати такі методи та прийоми: вимірювальний метод зйомки – дозволяє встановити справжні розміри об’єкту дослідження, прийом оглядової зйомки, дає змогу отримати загальний вид самого місця події (місця знаходження об’єкту), прийом вузлової зйомки – відображає загальний вигляд та стан токарного верстату, прийом детальної – дозволяє зафіксувати окремі частини та інформативні написи на ньому.
При надходженні об’єктів дослідження з пошкодженням або в непридатному для подальшого використанні стані важливу роль відіграє вимірювальний метод. Оскільки він дозволяє одержати знімки, які відображають справжній розмір пошкодження і найбільш розповсюдженим при цьому є фотографування з масштабною лінійкою.
Зважаючи на вищевикладене, слід зауважити, що при проведенні судової товарознавчої експертизи для покращення наочності дослідження і вирішення питань, поставлених перед нею, слід використовувати наступні методи та прийоми судової фотографії, а саме: для зйомки дрібних деталей (ювелірних виробів, продуктів харчування, дрібної побутової техніки) доцільно використовувати детальну зйомку. При фотографуванні великогабаритних об’єктів використовується орієнтуюча (панорамний метод), вузлова та детальна фотозйомка. Також, при фотографуванні таких об’єктів не можна ігнорувати можливості сучасної техніки та новітніх технологій (використання квадрокоптерів при панорамній зйомці великих об’єктів). При фотозйомці об’єктів дослідження з пошкодженням слід застосовувати метод вимірювальної фотозйомки з використанням масштабної лінійки.
1. Криміналістика: підручник./ В.В. Пясковський, Ю.М. Чорноус, А. В. Іщенко, О.О. Алєксєєв та ін. – К. : «Центр учбової літератури», 2015. – 544 с.
2. Удовенко Ж.В. Криміналістика: конспект лекцій. – За заг. редакцією Галана В.І., Удовенко Ж.В. – К.: Центр учбової літератури, 2016. – 320 с.