КЛАСИФІКАЦІЯ МАЙНА, ЩО ПЕРЕХОДИТЬ У ВЛАСНІСТЬ ДЕРЖАВИ ЗА ПОРУШЕННЯ МИТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Л. Р. Прус,
завідувач відділу дослідження митних зобов’язань, к.е.н., доцент
Університет державної фіскальної служби України, Україна, м. Хмельницький

Результатом розпорядження товарами, транспортними засобами, валютою та цінностями, що перейшли у власність держави за порушення митного законодавства, є додаткові надходження до державного бюджету. Однак, проблеми здійснення операцій з майном, що перейшло у власність держави за порушення митного законодавства, в науковій сфері не розглядаються останнім часом, останні наукові дослідження у цій сфері незначні. Можна констатувати той факт, що існуюча правова система, яка регулює питання розпорядження з майном, що переходить у власність держави за порушення митного законодавства, потребує докорінних змін. Отже, проблемою, яка потребує наукового вирішення є недосконалість процедур, пов’язаних із поводженням з майном, що переходить у власність держави за порушення митного законодавства.
Пунктом 1340 Постанови 1340 встановлено, що оцінка відповідного майна, провадиться комісією, яка утворюється органом, що здійснив його вилучення, у складі представників територіальних органів ДПС, органів (суб’єктів господарювання), що здійснили вилучення майна або зберігають його, фінансових органів та органів (суб’єктів господарювання), які здійснюватимуть розпорядження цим майном. Саме ця комісія визначає спосіб розпорядження майном, залежно від його характеристик.
З метою прийняття рішень щодо вибору розпорядчої процедури необхідно визначити групу, до якої відноситься майно відповідно до наступного категоріювання майна за способом розпорядження ним та його особливостями. Задля формування єдиного підходу до роботи комісій з питань розпорядження майном, що переходить у власність держави, та дотримання чинного законодавства щодо загальних засад розпорядження таким майном, пропонуємо наступний поділ:
I група – майно, що підлягає утилізації/знищенню/переробці
До цієї групи включено:
а) майно, що підлягає утилізації/знищенню/переробці відразу після вилучення:
лікарські засоби, не зареєстровані в Україні в установленому порядку, наркотичні засоби, психотропні речовини, прекурсори, інші хімічні сполуки, що не можуть бути використаними для виробництва лікарських засобів, та засоби захисту тварин, визнані неякісними;
спирт етиловий, спиртовмісні рідини та алкогольні напої;
тютюнові вироби;
обладнання для промислового виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв у разі його нереалізації;
майно, якість якого не відповідає вимогам стандартів, небезпечне в санітарно-епідемічному відношенні або яке не пройшло відповідного випробування, карантинної обробки чи не придатне для реалізації;
продукти харчування та продовольча сировина, обіг яких відповідно до законодавства про безпечність та якість харчових продуктів заборонено;
проби (зразки) товарів та документація, не затребувані власником або уповноваженою особою протягом строків, встановлених Митним кодексом України;
зразки товарів, одержані митницями відповідно до частини четвертої статті 401 Митного кодексу України;
транспортні засоби, якщо вони не можуть бути реалізовані (заборонені для експлуатації; післяаварійні; такі, що мають незадовільний стан, номера кузова, шасі чи двигуни яких були знищені, підроблені або не відповідають запису в реєстраційних документах; які не відповідають правилам, нормативам і стандартам з питань забезпечення безпеки дорожнього руху та/або обладнані спеціально виготовленими сховищами (тайниками) для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, у разі якщо відновити їх неможливо без заміни частин конструкції чи без застосування для демонтажу сховищ (тайників) спеціальних інструментів та обладнання);
б) майно, щодо якого відсутня можливість реалізації (в т.ч. й повторної) або безоплатної передачі.
IІ група – майно, яке передається іншому органу державного управління / суб’єкту для подальшого розпорядження
До цієї групи відносять товари, розпорядження якими організовується/узгоджується спеціалізованими установами:
вогнепальна, мисливська, пневматична та холодна зброя, боєприпаси до зброї, вибухові пристрої, а також засоби самооборони, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії;
військова зброя та боєприпаси до неї, військова техніка, а також товари військового призначення та подвійного використання;
спеціальні засоби, заряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії, засоби індивідуального захисту, засоби активної оборони та засоби для виконання спеціальних операцій і оперативно-розшукових заходів;
спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації;
предмети з чорних і кольорових металів, які за своїм станом не можуть бути використані за прямим призначенням, а також брухт і відходи цих металів (передаються за плату);
валютні цінності (валюта України та іноземна валюта);
дорогоцінні метали, а також дорогоцінне та напівдорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення;
цінні папери, виражені у валюті України та іноземній валюті;
предмети, що мають історичну, наукову, художню або іншу культурну цінність, предмети релігійного культу після проведення спеціальної експертизи на підставі відповідного рішення про доцільність платного передання;
незаконно добуті природні ресурси та виготовлена з них продукція (те, що є продуктами харчування);
радіоактивні речовини, отруйні, сильнодіючі, вибухові речовини (узгоджуються дії з відповідним органом).
IІІ група – майно, яке потребує прискореної розпорядчої процедури
До цієї групи належить майно:
а) майно, зберігання якого ускладнено:
майно, для зберігання якого відсутні належні умови з огляду на його характеристики та/або властивості (наливні, насипні товари (продукція, сировина) без тари, великотоннажні транспортні засоби тощо);
майно, зберігання якого може призвести до втрати або погіршення властивостей майна або для збереження властивостей якого необхідним є його безперервне або періодичне використання за призначенням;
майно, створення належних умов для зберігання якого потребує вжиття заходів протягом такого періоду у часі, що несумісний із збереженням властивостей майна;
майно, забезпечення зберігання якого, включаючи систематизацію, пакування, вантажні операції, переміщення тощо, несумісне із збереженням його властивостей (небезпечне або крихке майно, що складається з великої кількості одиниць тощо);
майно, витрати на зберігання (визначені на підставі розрахунку (калькуляції), складеного суб’єктом господарювання, що зберігає майно) якого є непропорційно великими (більші ніж 20 відсотків суми виручки, яку можливо отримати від реалізації майна, що визначається на підставі проведеної оцінки) порівняно з його вартістю;
б) майно, яке швидко втрачає свою вартість:
майно, що належить до ринку товарів, для якого характерним є періодична поява нових сучасних моделей або новітніх технологій, більш продуктивних і економічно вигідних рішень, порівняно з ринками інших товарів, внаслідок чого таке майно зазнає зносу і втрачає вартість швидше порівняно з майном, що належить до ринку інших товарів (електричне і електронне обладнання, програмне забезпечення, транспортні засоби, комплектувальні вироби до всіх зазначених видів майна тощо);
в) майно у вигляді товарів або продукції, яке піддається швидкому псуванню (з урахуванням строку його придатності та фахових висновків спеціально уповноважених органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль і нагляд за якістю та безпечністю такої продукції):
майно, у вигляді товарів або продукції, що вимагають дотримання температурного режиму та необхідного рівня вологості, строк придатності для споживання або використання яких у разі призупинення їх митного оформлення закінчиться протягом 20 днів з дня такого призупинення;
товари, які особливо швидко псуються, які не підлягають зберіганню без холоду, а максимальний строк їх зберігання при температурі не вище ніж плюс 6С становить від 6 до 72 год. залежно від виду продукту.
ІV група – майно, що підлягає реалізації
До цієї групи відноситься майно, що перейшло у власність держави за винятком майна, яке віднесено до І-ІІІ груп та щодо якого прийнято рішення про доцільність безоплатного передання.
V група – майно, яке передається безоплатно
Цю групу становлять:
а) майно, яке передається безоплатно окремим органам державного управління /суб`єктам:
лікарські засоби, наркотичні засоби, психотропні речовини, які застосовуються в медичній практиці, прекурсори та інші хімічні сполуки, що можуть бути використаними для виробництва лікарських засобів, та засоби захисту тварин, за умови підтвердження якості;
предмети, що мають історичну, наукову, художню або іншу культурну цінність, предмети релігійного культу після проведення спеціальної експертизи на підставі відповідного рішення про доцільність безоплатного/платного передання;
продукти харчування та продовольча сировина, які визнані не придатними для вживання в їжу людьми і є безпечними в санітарно-епідемічному відношенні, за відповідним рішенням санітарно-епідеміологічної та ветеринарної служби, якщо вони походять з країн, адміністративна територія яких є благополучною в епізоотичному відношенні (на корм тваринам до державного чи комунального підприємства, фермерського господарства, заповідника, зоопарку за їх зверненням та/або згодою);
товари, включені до номенклатури матеріальних цінностей державного резерву, що затверджується Кабінетом Міністрів України, за переліком, визначеним Держрезервом;
товарно-матеріальні цінності, крім тих, обіг яких обмежено законом, на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України;
товарно-матеріальні цінності, які були в користуванні і ступінь зносу яких становить понад 50 відсотків;
товари і вироби для дітей, м'який інвентар, а саме: одяг (у тому числі спортивний), білизна, постільні речі, шкарпетки, панчохи, взуття (у тому числі спортивне), шкільне приладдя, книги для дітей дошкільного та шкільного віку, штори і занавіски, килими та килимові доріжки, матраци, іграшки для дітей віком до 7 років, за наявності супровідної документації, в якій є відомості про походження товару та підтверджено його безпеку для здоров'я, транспортні та інші засоби, затримані митницями після належної експертизи.
б) майно, щодо якого обґрунтовано та прийнято рішення про доцільність безоплатного передання.
1. Митний кодекс України URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17.
2. Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним : постанова КМУ від 25 серпня 1998 р. № 1340 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1340-98-%D0%BF.