ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ РИЗИК-КАТЕГОРІЮВАННЯ УЧАСНИКІВ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ МИТНОГО КОНТРОЛЮ

О.В. Неліпович,
науковий співробітник відділу дослідження митних ризиків
Науково-дослідний центр митної справи Науково-дослідного інституту фіскальної політики Університету державної фіскальної служби України, Україна, м. Хмельницький

Одним з ключових моментів тактики застосування системи управління ризиками (СУР) є розподіл учасників зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) за категоріями рівнів ризику в залежності від оцінки ймовірності порушення ними законодавства (ризик-категоріювання). Мета такого розподілу – забезпечення дотримання принципу вибірковості при проведенні митного контролю, а також реалізація диференційованого впливу на ризики, які виявляються митними органами.
Ризик-категоріювання передбачає виявлення об'єктів митного контролю з ознаками ризиків і використання відомостей про рівень ризику учасників ЗЕД при застосуванні заходів щодо мінімізації ризиків. В основу ризик-категоріювання покладено регулярний і всебічний аналіз відомостей про діяльність учасників ЗЕД, які є в розпорядженні митних органів, а також результатів митного контролю щодо переміщуваних товарів, в тому числі документів і відомостей, які самостійно подаються учасниками ЗЕД і знаходяться в інформаційних ресурсах митних органів.
За результатами ризик-категоріювання учасники ЗЕД групуються за категоріями рівня ризику (низький, середній і високий).
Одним з ключових моментів для віднесення особи до категорії з низьким рівнем ризику є відсутність на дату проведення аналізу невиконаних зобов’язань по сплаті митних платежів, пені та відсотків у строки, встановлені у вимозі про сплату митних платежів. Ще однією можливістю присвоєння учаснику ЗЕД категорії низького рівня ризику є отримання статусу уповноваженого економічного оператора.
Переліки критеріїв і методики їх розрахунку затверджуються правовими актами і за своїм змістом відносяться до службової інформації обмеженого доступу. При цьому порядок автоматичного категоріювання може не передбачати повідомлення учасників ЗЕД про їх віднесення до будь-якої з категорій ризику, як, до прикладу, це закріплено в законодавстві РФ [1]. До критеріїв, які характеризують учасників ЗЕД можуть бути віднесені: розмір статутного капіталу учасника ЗЕД, загальний період здійснення ЗЕД учасником ЗЕД, вартісний обсяг зовнішньоторгівельних операцій, співвідношення кількості декларацій на товари, по яким прийнято рішення про відмову у випуску, до загальної кількості декларацій на товари та ін.
Позитивні критерії оцінюють позитивні аспекти діяльності учасника ЗЕД, такі як: розмір статутного капіталу; період зовнішньоекономічної діяльності;розмір сплачуваних митних платежів; користування сервісами Особистого кабінету; віднесення податковою службою до категорії низького рівня податкового ризику; експортна орієнтованість.
Негативні критерії в свою чергу оцінюють наявність негативних аспектів в діяльності організації, в тому числі такі як: частка товарообігу з офшорними зонами; значні відхилення основних показників митного декларування (вага, вартість) від середніх значень по аналогічним товарам; обсяги поставок товарів з країни, яка не є країною їх походження; порушення, виявлені за результатами митного контролю до і після випуску; притягнення до адміністративної відповідальності, а також порушення кримінальних справ.
Позитивні і негативні критерії оцінюються виключно в комплексі. Тобто жоден з цих критеріїв сам по собі не може бути підставою для віднесення організації до певної категорії ризику.
Система категоріювання повинна бути налаштована таким чином, що чим менше порушень допускає суб’єкт ЗЕД, тим вище ймовірність віднесення його до категорії низького рівня ризику. При цьому не є необхідною повна відсутність порушень або неперевищення якогось їх мінімального значення, все залежить від частки цих порушень в загальному обсязі товарних поставок, а також від своєчасності і повноти дій суб’єкта ЗЕД, спрямованих на мінімізацію негативних наслідків таких порушень і недопущення їх надалі.
Разом з тим такий механізм не дозволяє зробити повністю відкритими умови оцінки діяльності учасників ЗЕД, оскільки в цьому випадку недобросовісні учасники зможуть розрахувати, яка кількість порушень дозволить їм залишатися в низькому рівні ризику, тобто фактично підлаштувати свою діяльність під критерії низького рівня ризику, а не зробити її добросовісної. При цьому самі критерії, що характеризують діяльність учасників ЗЕД, і порядок проведення категоріювання повинні бути публічними документами і розміщеними на офіційному сайті відповідного відомства.
В рамках роботи з розвитку категоріювання учасників ЗЕД одним з найбільш значущих заходів повинно стати впровадження автоматизованого категоріювання експортерів. Це дозволило б не тільки забезпечити підвищення ефективності системи управління ризиками при експорті товарів, а й створити сприятливе середовище для розвитку експортного потенціалу України, надавши оптимальні умови ведення зовнішньоторговельної діяльності сумлінним експортерам за рахунок зниження частоти застосування контрольних заходів і використання технології автоматичного випуску товарів, що вивозяться.
В РФ проведена робота з розвитку категоріювання дозволила збільшити кількість учасників ЗЕД низького рівня ризику майже в 4 рази, з 2 тисяч станом на 1 січня 2017 року до майже 8 тисяч станом на сьогоднішній день. При цьому на частку учасників ЗЕД низького рівня ризику в минулому періоді 2018 року припало 60% від загальної кількості декларацій на товари та 80% сплачених митних платежів. До категорії середнього рівня ризику віднесено близько 90 тисяч учасників ЗЕД, а до категорії високого рівня ризику - 11 тисяч [2].
Реалізація суб'єктно-орієнтованої моделі системи управління ризиками дозволяє істотно знизити кількість форм митного контролю щодо учасників ЗЕД низького рівня ризику, переносячи їх на етап після випуску товарів. Це сприяє прискоренню проведення митного контролю, скороченню часу здійснення митних операцій і зниженню витрат даної категорії учасників ЗЕД.
В сучасних умовах функціонування митних органів результати категоріювання учасників ЗЕД можуть застосовуватися не тільки в рамках системи управління ризиками, а й стосуватися інших сфер митної діяльності, зокрема, здійснення автоматичного випуску товарів, використання технології віддаленого випуску, участь в міжнародних проектах «Зелений коридор» і «Спрощений митний коридор». Тому робота з впровадження, розвитку і вдосконалення категоріювання учасників ЗЕД має безпосередній вплив на забезпечення ефективності та результативності не тільки системи управління ризиками, а й діяльності митних органів в цілому.
Для митних органів перевагами створення об'єктивної системи категоріювання учасників ЗЕД має стати скорочення працевитрат і навантаження на посадових осіб митних органів, які здійснюють контроль і випуск товарів, в тому числі і шляхом максимальної автоматизації процедури перевірки. При цьому потенціал, що вивільняється може бути спрямований на посилення митного контролю щодо недоброчесних учасників ЗЕД з метою мінімізації ризиків здійснення митних правопорушень.
Таким чином, категоріювання учасників ЗЕД в даний час необхідно розглядати як один з ефективних інструментів управління митними ризиками і, одночасно, зниження зайвих адміністративних бар'єрів при митному контролі.
1. Клейменова А.Н. Таможенный контроль после выпуска товаров.URL: https://books.google.com.ua/books?id=9zi8DwAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false (Last accessed: 20.02.2020).
2. Категорирование участников ЗЕД при реализации риск-ориентированного похода. URL: https://www.alta.ru/expert_opinion/64766/ (Last accessed: 20.02.2020).