ВИКОРИСТАННЯ КОРЕГУЮЧИХ КОЕФІЦІЄНТІВ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ПОРІВНЯЛЬНОГО ПІДХОДУ В СУДОВІЙ ТОВАРОЗНАВЧІЙ ЕКСПЕРТИЗІ

Р. В. Бойко,
старший судовий експерт відділу товарознавчих та гемологічних досліджень Харківський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України, Україна, м. Харків
Д. Г. Павліченко,
завідувач відділу товарознавчих та гемологічних досліджень
Харківський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України, Україна, м. Харків

Вступ
При проведенні судово-товарознавчих експертиз одним з основних питань яке необхідно вирішити – є визначення вартості досліджуваних об’єктів. Та беручі до уваги те, що найчастіше при проведенні судово-товарознавчих експертиз застосовується порівняльний підхід, то одним з визначальних моментів проведення такого дослідження – є вибір коригуючих коефіцієнтів за допомогою яких вартість подібного майна буде приведена до реальної ринкової вартості досліджуваного об’єкта. Та зважаючи на те що дана тема недостатньо досліджена, ми вважаємо що розгляд даного питання буде актуальним. Тому наша робота присвячена висвітленню питання підбору коригуючих коефіцієнтів для визначення вартості за допомогою порівняльного підходу в тих чи інших випадках.
Основною метою даного виступу ми вважаємо необхідність визначення узагальнених коригуючих коефіцієнтів та впорядкованого їх застосування при роботі судових експертів.
Одним з перших коефіцієнтів, які ми хочемо розглянути в цій роботі – є коефіцієнт коригування на торг. Необхідність застосування даного коефіцієнта виникає з п. 16 постанови від 10 вересня 2003 року № 1440 «Про затвердження Національного стандарту № 1 [5]:
«Визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки.
За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об'єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування».
Тому ми вважаємо, що для того щоб привести ціни пропонування до цін продажу необхідно застосовувати коефіцієнт коригування на торг.
Другим коефіцієнтом корегування який доцільно розглянути є коефіцієнт коригування на місце знаходження подібного майна. Необхідність застосування цього коефіцієнта виникає при аналізі сучасних умов підбору подібного до об’єкту оцінки майна з використанням глобальної мережі інтернет. Не заперечуючи той факт, що це прискорює та полегшує роботу судового експерта, дає йому доступ до майже всіх пропозицій продажу подібного майна, але й в той же час ми приходимо до висновку, що експерт не завжди використовує у якості аналога майно, яке знаходиться та виставлене на продаж в тому ж самому регіоні в якому було скоєне правопорушення. А це інколи складає десятки та сотні кілометрів і продавець не завжди виявляє бажання за свій власний рахунок здійснити доставку. Проводячи аналіз цін на доставку серед основних операторів цього ринку ми можемо зробити висновок, що навіть той факт, що доставка найчастіше не перевищує 10 % від вартості об’єкту ми не можемо не звертати увагу на наявність додаткових грошових витрат на придбання аналогічного об’єкта і тому пропонуємо залишити за судовим експертом право на використання коефіцієнта коригування на місце розташування.
Крім того важливим коефіцієнтом виступає коефіцієнт коригування на зовнішній вигляд (товарний стан). Ні для кого не буде таємницею той факт, що при пошуку цін на подібне майно ми по-перше орієнтуємось на торгову марку, модель та технічні характеристики об’єктів дослідження, а вже потім звертаємо увагу на зовнішній вигляд підібраного аналога. По-друге для зручності експерти намагаються підібрати аналогічний об’єкт на вторинному ринку, де найчастіше представлені зразки які були у використанні. І тому для приведення вартості запропонованої на ринку на подібне майно до вартості об’єкта дослідження, якщо вони мають різний ступінь зносу, необхідно застосовувати коефіцієнт який би скоригував вартість до необхідного показника. Але складність цього полягає в тому що запропоновані в літературі коефіцієнти використовуються при коригуванні нового майна і ніде не враховується факт порівняння двох об’єктів які були у використанні. Тому ми й вважаємо за необхідність обґрунтування та використання коефіцієнта коригування на зовнішній вигляд.
І останній коефіцієнт коригування який ми розглянемо – це коефіцієнт коригування на комплектність. Данна поправка завжди актуальна при визначенні вартості об’єктів дослідження насамперед пов’язаних з кримінальними правопорушеннями, бо не завжди об’єкт дослідження та об’єкт підібраний в якості подібного майна співпадають в своїй комплектності. Інколи об’єкти попадають на дослідження в повному комплекті, деколи не вистачає якихось комплектуючих, а інколи взагалі без комплектуючих, що і зумовлює використання коефіцієнта який би скоригував вартість об’єкта дослідження на його комплектність.
Підсумовуючи вищевказане ми пропонуємо запровадити типову таблицю для розрахунків в якій би були враховані в тій чи іншій мірі в залежності від необхідності всі вище запропоновані коефіцієнти коригування:
Таблиця 1 – Розрахунок ринкової вартості об’єкта дослідження

Висновок
Таким чином ми розглянули питання яке найчастіше встає перед судовими експертами в їх повсякденній роботі при визначенні вартості досліджуваних об’єктів, довели, що це питання потребує більш детального розгляду, та необхідності наукового обґрунтування та систематизування зі складанням відповідних таблиць з узагальненими коефіцієнтами. Проаналізувавши все вищевказане та обґрунтувавши наші висновки можемо з впевненістю вважати, що розгляд та вирішення цього питання залишається важливим чинником забезпечення подальшого перспективного розвитку судової товарознавчої експертизи.
1. Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-III (із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс]. – URL: https://zakon.rada.gov.ua.
2. Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII (із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс]. – URL: https://zakon.rada.gov.ua.
3. Кримінальний кодекс України (ст.ст. 185-187) (із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс]. – URL: https://zakon.rada.gov.ua.
4. Кримінальний процесуальний кодекс України (ст. 242) (із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс]. – URL: https://zakon.rada.gov.ua.
5. Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету міністрів України від 10.09.2003 № 1440 (із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс]. – URL: https://zakon.rada.gov.ua.
6. Оценка собственности. Оценка машин, оборудования и транспортных средств: учебник / А. Н. Асаул, В. Н. Старинский, А. Г. Бездудная, М. К. Старовойтов; под ред. засл. деятеля науки РФ, д-ра экон. наук, профессора А. Н. Асаула. – СПб. : АНО «ИПЭВ», 2011. – 287 с.
7. Оценка стоимости машин и оборудования / С.П. Сударкина, Н.В. Гнесина. – Х. : тип. «Мадрид», 2013. – 140 с.
8. Методика визначення вартості майна Харківського НДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса / А.І. Лозовий, О.С. Донцова, С.М. Бобрицький, О.І. Стебіх. – Х. : СПДФО Данюк Л.І., 2004. – 112 с. - (реєстраційний код 12.1.15 зазначений в реєстрі судових методик Міністерства юстиції України).