ДОСЛІДЖЕННЯ МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ ЗАЛИШКОВОЇ ВАРТОСТІ МАЙНА ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ТА ІНШИХ ВІЙСЬКОВИХ ФОРМУВАНЬ ПРИ ПРОВЕДЕННІ СУДОВОЇ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

М. В. Гарбуз,
судовий експерт відділу товарознавчих та гемологічних досліджень

Л. Ю. Улибіна,
судовий експерт відділу товарознавчих та гемологічних досліджень
Харківський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України, Україна, м. Харків

Одним з основних завдань, які вирішує судово товарознавча експертиза є визначення фактичного стану та вартості (початкової, залишкової, ринкової) товарів. Важливим напрямком таких досліджень є визначення залишкової вартості специфічного за своїм призначенням майна, в тому числі майна, яке використовується військовими формуваннями, що визначає необхідність звернути увагу на методику, яка використовується при оцінці військового майна.
До вказаного майна належать засоби зв’язку, медичне, авіаційне, лабораторне обладнання, різні види майна військового призначення (зброя, боєприпаси, військова техніка) та інше. Дані вироби досить часто давно зняті з виробництва. У своїй сукупності вказані обставини становлять певні методичні труднощі для експертів-товарознавців та інших суб’єктів оціночної діяльності.
Методика [1] використовується не лише Збройними Силами України, а і іншими, утвореними відповідно до законів військових формувань для цілей відчуження, реалізації, утилізації, списання та оренди рухомого військового майна. Вона відображає витратний підхід до оцінки майна за методом прямого відтворення і містить відповідні розрахунки.
Порядок визначення залишкової вартості майна, згідно вказаній Методиці, складається з двох окремих етапів: встановлення первинної вартості товару на визначений день, та встановлення сукупного коефіцієнту зносу. На вимогу вказаної Методики органами забезпечення Збройних Сил України у 2000 – 2001 роках складались прейскуранти (каталоги) з первинними цінами на майже всі матеріальні цінності, які використовувалися військовими формуваннями, в тому числі на майно, виготовлене до 1991 року.
Так, визначення первинної вартості товарів на певну дату здійснюється за допомогою такого показника, як індекс інфляції.
Первинна вартість товарів на певну дату визначається шляхом помноження розрахованого індексу інфляції за період з часу виготовлення товару та вартості відповідного товару за прейскурантом цін.
У разі, коли оцінюється недоукомплектоване майно, з його первісної вартості виключається первісна вартість комплектуючих виробів, агрегатів, систем, яких не вистачає.
Під час розрахунку залишкової вартості майна вказана Методика передбачає використання первинної вартості майна, встановленої шляхом використання ціни придбання з урахуванням індексів інфляції.
Наведемо приклад використання зазначеної Методики для визначення первинної та залишкової вартості лісопильної рами ЛРВ-1 1975 року виготовлення, яка має працездатний стан, капітальний ремонт вказаного майна не проводився.
Згідно Методики, залишкова вартість лісопильної рами ЛРВ-1 складала 16 888,73 грн.
За своїми технічними характеристиками лісопильна рама ЛРВ-1 має масу 8,9 т, вартість лісопильної рами за ціною вторинних ресурсів складатиме близько 50 000,00 грн.
Дослідженням цінових пропозицій на лісопильну раму ЛРВ-1 на внутрішньому ринку України встановлено, що вартість подібної за станом лісопильної рами коливається в межах 260 000,00 грн. [2], тобто більше ніж у 15 разів залишкової вартості, обчисленої за Методикою. Виходячи з отриманих результатів даного прикладу, методика визначає залишкову вартість на рівні, значно нижчому ніж ринкові ціни.
На сьогоднішній день, лісопильна рама ЛРВ-1 є морально та фізично застарілим зразком військового майна та поступово виводиться з забезпечення Збройних Сил України, тому реалізація вказаного майна, у справному стані, за цінами, близькими до ринкових, а не за ціною брухту металів, є економічно обґрунтованою.
Значні темпи переозброєння військових формувань України призводять до вивільнення застарілого майна, яке найближчим часом підлягатиме реалізації для цивільних потреб. Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 224 [3] внесені зміни до Методики оцінки майна, які стосувалися майна державних і комунальних підприємств, об’єктів приватизації, що повертаються у державну або комунальну власність, але питання оцінки військового майна вказаними змінами порушено не було.
Методика визначення залишкової вартості майна, яка на даний момент використовується збройними формуваннями України для визначення вартості матеріальних цінностей, є єдиною зареєстрованою на території України для оцінки військового майна, саме тому, на наш погляд, слід враховувати ряд недоліків, які вона має: ринкова вартість об’єктів оцінки перевищує вартість, отриману за розрахунками, вартість справного майна може відповідати лише вартості вторинних ресурсів у його складі. Враховуючи вказані недоліки, зауважимо, що вказана методика потребує подальшого вдосконалення.

Список використаних інформаційних джерел

1. Методика визначення залишкової вартості майна Збройних Сил України та інших військових формувань: постанова Кабінету Міністрів України від 29 травня 1998 р № 759/ Кабінет Міністрів України. Сайт ВРУ Електронний ресурс. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/759-98-п станом на 26.05.2019;
2. Вартість двигуна ГТД-350. Електронний ресурс. – Режим доступу: https://www.made.ru/transport/ zapchasti- i- komplektuyushhie/too-aviaservisaktobe -imeet-vozmozhnost-predlozhit-vam-sleduyushhuyu-aviaczionnuyu-produkcziyu_87509.html станом 26.05.2019.
3. Про внесення змін до Методики оцінки майна: постанова Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р № 224/ Кабінет Міністрів України. Сайт ВРУ Електронний ресурс. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/224-2019-п станом на 26.05.2019.