МЕТОДОЛОГІЯ ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ МАШИН, ОБЛАДНАННЯ, СИРОВИНИ ТА СПОЖИВЧИХ ТОВАРІВ З УРАХУВАННЯМ РЕТРОСПЕКТИВНОСТІ ОЦІНКИ З ВИКОРИСТАННЯМ ПОРІВНЯЛЬНОГО ПІДХОДУ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ІНДЕКСІВ КОРЕГУВАННЯ
Сторінка 1 з 1
МЕТОДОЛОГІЯ ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ МАШИН, ОБЛАДНАННЯ, СИРОВИНИ ТА СПОЖИВЧИХ ТОВАРІВ З УРАХУВАННЯМ РЕТРОСПЕКТИВНОСТІ ОЦІНКИ З ВИКОРИСТАННЯМ ПОРІВНЯЛЬНОГО ПІДХОДУ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ІНДЕКСІВ КОРЕГУВАННЯ
О. Ю. Холодова,
ст. науковий співробітник, к.т.н., доцент
Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз, Україна, м. Дніпро
Останнім часом у експертній практиці виникають ситуації, при яких визначити вартість того чи іншого об'єкта на дату, зазначену судом, не представляє можливим у зв'язку з відсутністю у експерта відповідного довідково-інформаційного фонду (прайс-листів торгуючих організацій, бюлетенів та ін.).
В наукових і публіцистичних статтях, присвячених проблемним питанням незалежної оцінки, а також питанням, пов'язаним з труднощами визначення вартості того чи іншого майна в рамках проведення судової експертизи, вживається термін «ретроспективна оцінка».
Термін «ретроспектива» (від латинського retrospectare – погляд назад) – означає погляд у минуле, огляд того, що було в минулому. Як наслідок, «ретроспективний» – це той, який містить у собі розгляд минулих подій, тобто звернений у минуле. Таким чином виходить, що під так званою «ретроспективною оцінкою» варто розуміти саме ту оцінку, яка проводиться на певну «ретроспективну дату оцінки», яка, у свою чергу, віддалена від поточного моменту у минуле на певний проміжок (інтервал) часу.
Методологія проведення товарознавчих досліджень з оцінки майна будується, виходячи з відповідних положень і регламентуючих принципів нормативно-методичних документів.
При визначенні ринкової вартості досліджуваних об'єктів з урахуванням ретроспективності оцінки доцільно застосовувати економіко-статистичний (індексний) метод дослідження з врахуванням індексів коригування (індексів-дефляторів).
Сутність економіко-статистичного методу полягає у приведенні базової (відомої) вартості досліджуваного об'єкта до рівня цін на дату, визначену судом або слідчим, за допомогою індексу (або ланцюжка індексів споживчих цін – ІСЦ) у відповідній групі товарів, в конкретному регіоні, на досліджуваний період, опублікованих на офіційному сайті Державної служби статистики України в мережі Інтернет за адресою: http://www.ukrstat.gov.ua [1]. Інформація щодо ІСЦ за основними групами товарів (послуг) та за регіонами країни публікується в газеті «Урядовий кур’єр» [2].
Пропонується використовувати індекс споживчих цін (IСЦ) як показник, який характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого (власного) споживання; зміни вартості встановленого набору споживчих товарів та послуг постійної якості з постійними характеристиками у поточному періоді порівняно з базисним.
За своєю сутністю ІСЦ є показником зміни сукупної ціни певного набору товарів (послуг), які купує (отримує) населення. Оскільки ціни постійно змінюються під впливом цілого ряду факторів, то сукупна ціна цього набору також постійно змінюється у відповідності зі змінами цін його складових. Тобто ІСЦ є показником зміни сукупної ціни одного й того ж самого набору товарів та послуг у різні періоди. Сукупна ціна набору товарів та послуг у базисному періоді приймається за 100; зміни в наступні періоди виражаються у відсотках до вартості базисного періоду.
ІСЦ звичайно використовують у якості показника загального рівня інфляції в економіці, тому його часто називають «індексом інфляції», хоча він вимірює тільки зміни цін (тарифів) на споживчі товари та послуги, цьому є такі причини:
- оперативність, ІСЦ розраховується на місячній основі і не коректується в подальші періоди. Тоді як кінцеве значення дефлятора ВВП обчислюється за квартальними даними з великим лагом - до трьох місяців;
- відносна простота і ясність концепції розрахунку. Спираючись на споживчу корзину, ІСЦ відображає, наскільки купівельна спроможність національної грошової одиниці змінилася з погляду середньостатистичного громадянина.
Як індекси цін, що використовуються для приведення вартості машин і обладнання до дати оцінки, можуть застосовуватися: зведений індекс цін виробників промислової продукції, індекси інфляції, застосовувані для індексації вартості основних фондів, середні індекси цін по галузях і товарних групах, що розробляються Державною службою статистики України, індекси загальної інфляції та валютні курси.
Також інформація щодо ІСЦ є відкритою публічною інформацією, що розміщена на сайті Міністерства фінансів України https://index.minfin.com.ua/economy/index/prodprice/ [3], де наведено Індекс цін виробників промислової продукції (ІЦВ).
Коригувальними коефіцієнтами залежно від функціонального призначення об’єкта основних засобів та країни його виробника можуть бути індекси цін експортерів країн Європейського Союзу, інших країн-виробників.
Поправочний коефіцієнт приведення ціни за необхідний період визначають шляхом множення коефіцієнтів по місяцях:
де К – поправочний коефіцієнт приведення ціни без округлення;
к1,к2,к3,кі – індекс споживчих цін (у певному регіоні, за певною товарною групою), у % до попереднього місяця у відповідному періоді (місяцях);
і – кількість місяців.
7. Вартість досліджуваного товару з урахуванням фактичного стану визначається у цінах, що діяли на 00.00.00 р.:
де Sp – ринкова вартість товару;
Sб – базова вартість – відома вартість товару на дату, що відрізняється від необхідної;
К – поправочний коефіцієнт приведення ціни.
З урахуванням фактичного стану товару (наявності дефектів), що знижує якість на V%, його вартість складала на встановлену дату:
де Sр – вартість бездефектного товару;
S1 – вартість товару з урахуванням дефектів;
M– відсотковий еквівалент вартості бездефектного товару (100%);
V – відсотковий еквівалент ступеня зниження вартості товару.
Таким чином, сутність товарознавчої експертизи щодо визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів з урахуванням ретроспективності оцінки полягає у тому, щоб за допомогою спеціальних знань у галузі товарознавства дослідити товарні (споживні) властивості виробів з метою визначення їх фактичного стану та послідуючої їх вартості. Завдання товарознавчого дослідження уточнюється при проведенні експертизи по конкретній справі залежно від її мети та обставин справи.
2. Сайт Міністерства фінансів України в мережі Інтернет URL: https://index.minfin.com.ua/economy/index/prodprice/
3. Appraising Machinery and Equipment. John Alico Editor N.Y. MeGraw Hill Book Сотр., 1989.
ст. науковий співробітник, к.т.н., доцент
Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз, Україна, м. Дніпро
Останнім часом у експертній практиці виникають ситуації, при яких визначити вартість того чи іншого об'єкта на дату, зазначену судом, не представляє можливим у зв'язку з відсутністю у експерта відповідного довідково-інформаційного фонду (прайс-листів торгуючих організацій, бюлетенів та ін.).
В наукових і публіцистичних статтях, присвячених проблемним питанням незалежної оцінки, а також питанням, пов'язаним з труднощами визначення вартості того чи іншого майна в рамках проведення судової експертизи, вживається термін «ретроспективна оцінка».
Термін «ретроспектива» (від латинського retrospectare – погляд назад) – означає погляд у минуле, огляд того, що було в минулому. Як наслідок, «ретроспективний» – це той, який містить у собі розгляд минулих подій, тобто звернений у минуле. Таким чином виходить, що під так званою «ретроспективною оцінкою» варто розуміти саме ту оцінку, яка проводиться на певну «ретроспективну дату оцінки», яка, у свою чергу, віддалена від поточного моменту у минуле на певний проміжок (інтервал) часу.
Методологія проведення товарознавчих досліджень з оцінки майна будується, виходячи з відповідних положень і регламентуючих принципів нормативно-методичних документів.
При визначенні ринкової вартості досліджуваних об'єктів з урахуванням ретроспективності оцінки доцільно застосовувати економіко-статистичний (індексний) метод дослідження з врахуванням індексів коригування (індексів-дефляторів).
Сутність економіко-статистичного методу полягає у приведенні базової (відомої) вартості досліджуваного об'єкта до рівня цін на дату, визначену судом або слідчим, за допомогою індексу (або ланцюжка індексів споживчих цін – ІСЦ) у відповідній групі товарів, в конкретному регіоні, на досліджуваний період, опублікованих на офіційному сайті Державної служби статистики України в мережі Інтернет за адресою: http://www.ukrstat.gov.ua [1]. Інформація щодо ІСЦ за основними групами товарів (послуг) та за регіонами країни публікується в газеті «Урядовий кур’єр» [2].
Пропонується використовувати індекс споживчих цін (IСЦ) як показник, який характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого (власного) споживання; зміни вартості встановленого набору споживчих товарів та послуг постійної якості з постійними характеристиками у поточному періоді порівняно з базисним.
За своєю сутністю ІСЦ є показником зміни сукупної ціни певного набору товарів (послуг), які купує (отримує) населення. Оскільки ціни постійно змінюються під впливом цілого ряду факторів, то сукупна ціна цього набору також постійно змінюється у відповідності зі змінами цін його складових. Тобто ІСЦ є показником зміни сукупної ціни одного й того ж самого набору товарів та послуг у різні періоди. Сукупна ціна набору товарів та послуг у базисному періоді приймається за 100; зміни в наступні періоди виражаються у відсотках до вартості базисного періоду.
ІСЦ звичайно використовують у якості показника загального рівня інфляції в економіці, тому його часто називають «індексом інфляції», хоча він вимірює тільки зміни цін (тарифів) на споживчі товари та послуги, цьому є такі причини:
- оперативність, ІСЦ розраховується на місячній основі і не коректується в подальші періоди. Тоді як кінцеве значення дефлятора ВВП обчислюється за квартальними даними з великим лагом - до трьох місяців;
- відносна простота і ясність концепції розрахунку. Спираючись на споживчу корзину, ІСЦ відображає, наскільки купівельна спроможність національної грошової одиниці змінилася з погляду середньостатистичного громадянина.
Як індекси цін, що використовуються для приведення вартості машин і обладнання до дати оцінки, можуть застосовуватися: зведений індекс цін виробників промислової продукції, індекси інфляції, застосовувані для індексації вартості основних фондів, середні індекси цін по галузях і товарних групах, що розробляються Державною службою статистики України, індекси загальної інфляції та валютні курси.
Також інформація щодо ІСЦ є відкритою публічною інформацією, що розміщена на сайті Міністерства фінансів України https://index.minfin.com.ua/economy/index/prodprice/ [3], де наведено Індекс цін виробників промислової продукції (ІЦВ).
Коригувальними коефіцієнтами залежно від функціонального призначення об’єкта основних засобів та країни його виробника можуть бути індекси цін експортерів країн Європейського Союзу, інших країн-виробників.
Поправочний коефіцієнт приведення ціни за необхідний період визначають шляхом множення коефіцієнтів по місяцях:
де К – поправочний коефіцієнт приведення ціни без округлення;
к1,к2,к3,кі – індекс споживчих цін (у певному регіоні, за певною товарною групою), у % до попереднього місяця у відповідному періоді (місяцях);
і – кількість місяців.
7. Вартість досліджуваного товару з урахуванням фактичного стану визначається у цінах, що діяли на 00.00.00 р.:
де Sp – ринкова вартість товару;
Sб – базова вартість – відома вартість товару на дату, що відрізняється від необхідної;
К – поправочний коефіцієнт приведення ціни.
З урахуванням фактичного стану товару (наявності дефектів), що знижує якість на V%, його вартість складала на встановлену дату:
де Sр – вартість бездефектного товару;
S1 – вартість товару з урахуванням дефектів;
M– відсотковий еквівалент вартості бездефектного товару (100%);
V – відсотковий еквівалент ступеня зниження вартості товару.
Таким чином, сутність товарознавчої експертизи щодо визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів з урахуванням ретроспективності оцінки полягає у тому, щоб за допомогою спеціальних знань у галузі товарознавства дослідити товарні (споживні) властивості виробів з метою визначення їх фактичного стану та послідуючої їх вартості. Завдання товарознавчого дослідження уточнюється при проведенні експертизи по конкретній справі залежно від її мети та обставин справи.
Список використаних інформаційних джерел
1 Сайт Державної служби статистики України в мережі Інтернет URL: http://www.ukrstat.gov.ua.2. Сайт Міністерства фінансів України в мережі Інтернет URL: https://index.minfin.com.ua/economy/index/prodprice/
3. Appraising Machinery and Equipment. John Alico Editor N.Y. MeGraw Hill Book Сотр., 1989.
Схожі теми
» ОКРЕМІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ СУДОВОЇ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
» ВИКОРИСТАННЯ КОРЕГУЮЧИХ КОЕФІЦІЄНТІВ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ПОРІВНЯЛЬНОГО ПІДХОДУ В СУДОВІЙ ТОВАРОЗНАВЧІЙ ЕКСПЕРТИЗІ
» ОСОБЛИВОСТІ МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ ТОВАРІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ РИЗИК-ОРІЄНТОВАНОГО МИСЛЕННЯ
» ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ПАЛИВНО-МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ
» ЩОДО КЛАСИФІКАЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТЕЙ ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР ПРИ ПРОВЕДЕННІ ТОВАРОЗНАВЧИХ ЕКСПЕРТИЗ
» ВИКОРИСТАННЯ КОРЕГУЮЧИХ КОЕФІЦІЄНТІВ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ПОРІВНЯЛЬНОГО ПІДХОДУ В СУДОВІЙ ТОВАРОЗНАВЧІЙ ЕКСПЕРТИЗІ
» ОСОБЛИВОСТІ МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ ТОВАРІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ РИЗИК-ОРІЄНТОВАНОГО МИСЛЕННЯ
» ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ПАЛИВНО-МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ
» ЩОДО КЛАСИФІКАЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТЕЙ ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР ПРИ ПРОВЕДЕННІ ТОВАРОЗНАВЧИХ ЕКСПЕРТИЗ
Сторінка 1 з 1
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі