ОСОБЛИВОСТІ ПРИЗНАЧЕННЯ СУДОВО-ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

Т. Л. Копйова,
судовий експерт
Донецький науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ, Україна, м. Маріуполь

Призначення та проведення судових експертиз у кримінальному судочинстві досить повно регламентується нормативно-правовими актами України, у яких, серед іншого, наведено перелік основних видів експертиз, що проводяться в державних експертних установах, та орієнтовний перелік вирішуваних ними питань. За результатом проведення судової експертизи складається документ – висновок експерта, який є одним із передбачених законом джерел доказів (ст. 84 КПК України).
Спеціальні знання все частіше використовуються в ході розслідування крадіжок майна, випуску недоброякісної продукції, розкрадання державного майна, коли обставини обумовлюють необхідність дослідження споживчих товарів та сировини. Використання таких знань у кримінальному провадженні можливо через призначення судово-товарознавчої експертизи. Слідча та судова практика останніх років свідчить про зростання ролі цієї експертизи.
Проблемам призначення та проведення судово-товарознавчої експертизи присвячено чимало праць науковців, зокрема В. В. Архіпова, К. А. Букалова, Л. І. Георгієва, Г. В. Дашкова, М. С. Корчана, О. В. Оснач, М. О. Полякової, І. А. Петрової, Р. Д. Рахунова, С. С. Толмачової, М. О. Подольного, Л. А. Сєргєва, І. В. Сірохмана, О. В. Шевченка, В. Г. Федорова та інших. Однак, збільшення потреб у здійсненні таких експертиз під час розслідування кримінальних правопорушень визначає доцільність подальшого ґрунтовного дослідження їх можливостей у межах кримінальних проваджень.
На стадії досудового розслідування судово-товарознавча експертиза сприяє об’єктивності, повноті та всебічності пізнання події і обставин кримінального правопорушення. Відповідно до чинного кримінального процесуального законодавства судово-товарознавча експертиза призначається тільки після внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Вивчена нами слідча практика показує, що досить часто у кримінальних провадженнях використовуються довідки спеціалістів у галузі товарознавства. Як відомо у криміналістичній і процесуальній літературі виокремлюють процесуальну і непроцесуальну форми використання спеціальних знань, в основі поділу яких має бути такий критерій, як доказове значення результату використання спеціальних знань у досудовому розслідуванні та судовому розгляді матеріалів кримінальних проваджень [1, с. 211]. Процесуальним законодавством України передбачена консультативна діяльність спеціаліста, і лише висновок експерта є процесуальним джерелом доказів (ч.2 ст.84 КПК України) та має однакове процесуальне значення з іншими доказами у кримінальному провадженні. Оцінка висновку експерта є необхідною й обов’язковою функцією уповноважених осіб із встановлення належності до кримінального провадження даних, які вміщено у висновку, їх допустимості й достовірності [2, с. 430-431].
Наведене підтверджує, що процесуальна форма проведення судово-товарознавчої експертизи полягає у тому, що вона втілюється у процесуальному документі – висновку судового експерта-товарознавця, а також у тому, що проводить її спеціальний суб’єкт – судовий експерт-товарознавець.
Слід зазначити, що для призначення експертизи дуже важливим є збір певного матеріалу, пізнання його інформативного значення, побудова моделі нової доказової інформації, яку можна отримати в процесі дослідження цього матеріалу. Це дозволяє слідчому поставити перед експертом найбільш раціональні і конкретні питання, а також спланувати терміни проведення інших слідчих (розшукових) дій. Цьому має передувати й ознайомлення слідчого з нормативною базою щодо процесуального порядку призначення і проведення судово-товарознавчої експертизи та безпосереднього врегулювання його іншими законами та підзаконними актами.
Важливою складовою частиною підготовки слідчого до призначення судово-товарознавчої експертизи є формулювання питань, на які необхідно одержати відповідь експерта. Якщо у слідчого виникають труднощі, доцільно звернутися за допомогою до спеціаліста (обізнаної особи), якого він вирішив залучити до проведення судово-товарознавчої експертизи. Тоді поставлені експерту питання будуть чітко відповідати обставинам кримінального провадження, відображати завдання даної експертизи і встановлювати її межі. Питання в постанові необхідно наводити в логічній послідовності і правильно їх формулювати. Це буде сприяти точному висновку експерта-товарознавця.
Іноді в процесі проведення судово-товарознавчої експертизи, експерт-товарознавець чи слідчий виявляють, що не всі проблеми дослідження об’єктів охоплені поставленими питаннями. Тоді слідчий може прийняти рішення про постановку експерту-товарознавцю додаткових питань або формулювання вже поставлених питань у новій редакції.
Також слідчій практиці відомі випадки, коли необхідно призначити судово-товарознавчу експертизу в ході розслідування крадіжок, розбійних нападів тощо, провадження за якими здійснюється через значний термін після вчинення кримінального правопорушення, і зазвичай, товарні об’єкти які мають бути досліджені, – відсутні. У такому випадку експертизу необхідно проводити за матеріалами кримінального провадження. Таким чином, об’єктами стають надані у повному обсязі документи (рахунки фактури, товарно-транспортні накладні, технічні паспорти, копії протоколів огляду, допитів свідків та підозрюваних та ін.), у яких найбільш повно відображені відомості про товарні об’єкти експертизи.
Під час кримінального провадження судово-товарознавча експертиза може призначатися у випадках, коли для встановлення певних обставин, що має значення для провадження, виникає необхідність у застосуванні спеціальних знань, про це приймається одне з таких процесуальних рішень: 1) вмотивована постанова слідчого чи прокурора; 2) ухвала слідчого судді чи суду. В окремих випадках судово-товарознавча експертиза може бути призначена та проведена на основі договору, укладеного між стороною захисту і експертом. При призначенні судово-товарознавчої експертизи необхідно враховувати її технічні та методичні особливості, а тому, як правило, місцем її проведення треба обирати державну експертну установу.
Підводячи підсумок, необхідно зазначити, що залучення експерта та призначення судової експертизи у кримінальному провадженні є обов’язковим елементом загальної системи слідчих (розшукових) дій, які здійснюються під час розслідування кримінальних правопорушень, а висновок експерта постає важливим джерелом доказування причетності конкретної особи до вчинення злочинних діянь.
1. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI.URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.
2. Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень: Наказ Міністерства юстиції України 08.10.1998. № 53/5 із змінами, унесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98/conv/page.
3. Про судову експертизу: Закон України від 25.02.1994 № 4038-XII. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4038-12/conv.
4. Гора І.В. Проблеми використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві України. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2013. № 1. С. 209-214.
5. Одерій О. В. Теорія і практика розслідування злочинів проти довкілля: монографія. Харків: Діса плюс, 2015. 528 с.