ОКРЕМІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ СУДОВОЇ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

С. М. Якобчук,
заступник завідувача ТГЕБЗД та ОД – завідувач СТ та ГД
Рівненський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України, Україна, м. Рівне

Факт призначення судово-товарознавчої експертизи продовольчих товарів найчастіше пов'язаний з проведенням розслідувань і судових розглядів різних категорій справ: крадіжок, випуску неякісної продукції та ін. У зв'язку з цим до завдань експерта входить зокрема:
– встановлення відповідності (невідповідності) товарних властивостей продовольчого товару вимогам нормативних документів, маркувальним позначень, супровідним документам, договору;
– визначення ступеня зниження якості досліджуваних об'єктів з урахуванням їх стану;
– визначення вартості досліджуваних об'єктів в заданий період часу та ін.
Наведемо основні аспекти визначення вартості продовольчих товарів, під час проведення судової товарознавчої експертизи, наступним чином:
1. Встановлення приналежності досліджуваних об'єктів до загальноприйнятого класу з відомим комплексом властивостей, що включає завдання:
– визначення товарної приналежності об'єкта, його призначення та області застосування;
– встановлення приналежності окремих одиниць або множин об'єктів до однієї класифікаційної групи.
2. У випадку коли на дослідження надається об’єкт дослідження, то за необхідності проводиться комплексна експертиза із залученням спеціаліста з  фізико-хімічних досліджень (дослідження частинки сторонніх домішок та визначення якісного складу продуктів харчування) за експертною спеціальністю 8.12 «Дослідження харчових продуктів».
3. Встановлення фактичного стану об'єкта. Органолептичними і вимірювальним методами при зовнішньому огляді встановлюються товарні характеристики об'єктів (зовнішній вигляд, упаковка, маркування, маса).
Під час огляду продуктів харчування, що надійшли на дослідження експерт проводить органолептичне дослідження, яке має на увазі використання для аналізу функції органів почуттів людського організму. Такий вид дослідження є ефективним при визначенні чи зіпсований продукт наданий на дослідження, яку виявити іноді не під силу фізичним і хімічним дослідам. Під час візуального дослідження відзначаються незначні зміни якості їжі. Незначна зміна кольору фаршу в ковбасних виробах говорить про закінчення термінів придатності або про порушення в процесі виготовлення. За зовнішніми ознаками визначається свіжість рибних продуктів, зрілість фруктів і овочів, стан іншого виду сировини, що використовується для приготування їжі. Ознаки зовнішніх візуальних досліджень допомагають часто виявити псування без застосування лабораторних досліджень.
Поєднання візуальних і нюхових досліджень дозволяють зробити перші висновки про можливість безпечного використання продуктів.
Іноді буває досить органолептичного дослідження стану продуктів. За ним може бути складене повідомлення про неможливість проведення експертизи, навіть без лабораторного дослідження.
На товарознавчу експертизу може бути поставлене запитання про вартість продовольчих товарів, що не надаються на дослідження. В цих випадках згідно «Методики призначення та проведення судово-товарознавчих експертиз продовольчих товарів з метою визначення їх вартості» [2, 6] особа або орган, які призначили експертизу, повинні визначитись, на підставі яких матеріалів справи, що містять відомості про об’єкти, а саме: загальну назву харчового продукту; номінальну кількість харчового продукту в установлених одиницях виміру (маси, об'єму тощо); склад харчового продукту, якщо він виготовлений з кількох складників, із зазначенням переліку назв використаних у процесі виготовлення інших хімічних речовин або сполук; дату виготовлення; строк придатності до споживання чи дату закінчення строку придатності до споживання; умови зберігання; найменування та адресу виробника і місце виготовлення; умови використання (якщо такі передбачені); відсоток сторонніх синтетичних (штучних домішок); іншу інформацію, передбачену чинним в Україні нормативними документами, дія яких поширюється на певний харчовий продукт та надати експертові ці матеріали (їхні копії) або навести ці відомості в постанові про призначення експертизи.
4. Встановлення ринкової вартості наданого об'єкта судової товарознавчої експертизи з урахуванням фактичного стану, а не наданого згідно наданих матеріалів.
Експерт не визначає вартості продуктів, які підпадають під нижче перелічені вимоги, визначені Законом України «Про безпечність та якість харчових продуктів», згідно з якою забороняється:
1) обіг харчових продуктів на потужностях (об’єктах), що не відповідають вимогам санітарних заходів;
2) продаж харчових продуктів домашнього виготовлення;
3) обіг необроблених харчових продуктів тваринного походження, у тому числі туш тварин, на яких безпосередньо та/або на упаковці відсутня позначка придатності (маркування у формі позначки придатності) за відсутності відповідних ветеринарних документів [1].
Отже, для визначення ринкової вартості продовольчих товарів необхідно вивчити товарні характеристики об'єктів з метою встановлення їх класифікаційної приналежності, фактичного стану, причин (умов, обставин) його змін.
1. Закону України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» від 23.12.1997 № 771/97-ВР [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.rada.gov.ua.
2. Методичний посібник з питань призначення та проведення судово-товарознавчих експертиз продовольчих товарів з метою визначення їх вартомсті / А.І. Лозовий, О.С. Донцова, В.М. Губарева – Х: ХНДІСЕ, 2009. – 108 с.