ФІКСАЦІЯ СТАНУ ОБ’ЄКТІВ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

А. В. Гужиков,
судовий експерт
Запорізький науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України, Україна, м. Бердянськ

Об'єктами дослідження при проведенні судової товарознавчої експертизи є різні товари, зразки, до них можуть відноситися: галантерейні, електронно-побутові, текстильні, швейні, парфумерно-косметичні, культурно-побутові, господарські товари, пушно-хутрові, меблеві товари, взуття, харчові жири, зерно-мучні, плодоовочеві, кондитерські, м’ясні, рибні, молочні, нафтопродукти, лісоматеріали, промислове обладнання, мінеральні добрива тощо.
Однією із особливостей проведення товарознавчої експертизи, є можливість дослідження, як за наявності об’єкта дослідження так і за його відсутності, по матеріалах наданих на дослідження.
На сьогоднішній день експерти товарознавці при проведенні досліджень користуються методикою визначення вартості майна [1] та загальними правилами при фіксації об’єктів, які надходять на дослідження, дії експерта запозичені з інших видів досліджень при надходженні об’єктів на яких, наприклад маються сліди біологічного походження. Так, як в подальшому такі об’єкти будуть надходити на інші види досліджень, потрібно чітко дотримуватися певного порядку дій.
Фіксація об’єктів при проведенні товарознавчої експертизи здійснюється за допомогою техніки та технічних засобів, завдяки яким проводиться дослідження речових доказів на предмет виявлення інформації, яка має значення для висновку, і використовується в практичній діяльності судового експерта. Тобто у своїй роботі експерт користується відповідним інструментарієм, за допомогою якого отримуються відповідні дані.
Під час проведення дослідження експерт може використовувати засоби і методи з будь-яких галузей науки і техніки, якщо це необхідно для вирішення поставлених перед ним питань.
Фіксація об’єктів здійснюється за допомогою фотографування та опису об’єктів дослідження.
Судова фотографія має на меті точно передати стан об’єктів, в якому вони перебували на момент фотографування.
Для проведення товарознавчої експертизи надходять найрізноманітніші об’єкти, це можуть бути: ноутбуки, мобільні телефони, веб – камери, мультиварки, музичні колонки, освітлювальні прилади, холодильники, велосипеди, меблі, тощо. Фото - фіксація таких об’єктів проводиться в лабораторних умовах, для об’єктів невеликого розміру можна застосовувати масштабні планшети, для відображення кращого візуального сприйняття розміру. Для особливо великих об’єктів, або значна кількість об’єктів, які неможливо доправити до підрозділу, експерти виїздять на огляд, це може бути: виробниче обладнання, велика кількість об’єктів, стаціонарне обладнання, тощо.
Опис об’єкта у дослідницькій частині висновку повинен максимально точно та чітко відображати відомості про об’єкт який досліджується, вся інформація, яка була виявлена під час фото – фіксації повинна бути відображена та роз’яснена. Судова фотографія застосовується в поєднанні з оформленням висновку, а отримані зображення є наочним додатком до них.
Фото – фіксація та опис об’єкта починається з моменту надходження на дослідження, а саме в якому стані перебувало упакування, фіксуються нанесені на нього написи, відповідність переліку зазначеному в документі про призначення експертизи, описується ідентифікація об’єкта, за потреби встановлюється його правильна назва (марка, модель, бренд, тощо) у чому допомагають інформація, що зазначається у матеріалах наданих на дослідження та маркувальні позначення, які виявляються під час огляду та фото – фіксації об’єкта. Наступним кроком, є опис класифікації об’єкта дослідження, щодо приналежності до певного класу, підкласу, групи, підгрупи, виду, типу, дається визначення об’єкта.
Проводиться фіксування маркувальних позначень з метою чіткого їх відображення, об’єкт фотографують з різних боків, а також частинами таким чином, щоб максимально точно відобразити позначення, які може бути нанесено в різних частинах виробу, це може бути марка, модель, технічні характеристики, розмір, проба, бренд, серійний номер, тощо.
При фотографуванні об’єктів потрібно приділити увагу тому, в якому стані вони знаходяться, передачі присутніх на них ушкоджень, дефектів, індивідуальних ознак.
Застосовуються детальний спосіб зйомки з масштабом для передачі приблизних розмірних характеристик ушкоджень таких, як подряпини, тріщини, сколи, пошкодження фарби, розриви, порізи, забруднення які маються на виробах, або дефекти, які можуть суттєво впливати на вартість об’єкта який досліджується.
Описуються характеристики об’єкта, наприклад його матеріал виготовлення, габаритні розміри, маса, країна виробник, ця інформація отримується з офіційних інформаційних джерел.
Особливої уваги потребують об’єкти, на яких містяться сліди біологічного походження при роботі з такими об’єктами не можна допустити появу на об’єкті слідів пальців рук осіб, що беруть участь в проведенні дослідження.
При огляді та фото - фіксації об’єктивів експерти повинні працювати в тонких (медичних) гумових рукавичках, які мають бути з матеріалу, що не дає змоги перенесення відбитків пальців рук та потожирових виділень.
Не допускається щоб на об’єкт потрапляли сонячні промені так, як це спричинить швидке висихання слідів через це слід використовувати штучне освітлення.
Описується перелік інвентарю та технічних засобів, який використовувався під час проведення дослідження: лінійки, рулетки, комп’ютер яким користується експерт, принтер з допомогою якого проводилося друкування, фотокамера з використанням якої проводилась фотозйомка. Описується упакування об’єкта дослідження, його номер, зазначаються нанесені на ньому написи.
Під час фотографування та опису при проведенні товарознавчих досліджень необхідно дотримуватися всіх загальних правил та методів, а у випадку з об’єктами, на яких маються сліди біологічного походження потрібно звертати особливу увагу на порядок роботи з ними.
1. Данюк Л.І. Методика визначення вартості майна, Харків 2004. 112 с.
2. Маркусь В. О. М 16 Криміналістика. Навчальний посібник – К.: Кондор, 2007. – 558 с.
3. Дубовий О.П., Лукашенко В.Я., Рибалко Я.В. Криміналістичне дослідження слідів рук: науково-практичний посібник. Київ АТІКА 2000. 152 с.
4. Пясковський В. В., Чорноус Ю. М., Іщенко А. В., Алєксєєв О. О. Криміналістика: підручник, Київ 2015. 544 с.