ОСОБЛИВОСТІ МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ ТОВАРІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ РИЗИК-ОРІЄНТОВАНОГО МИСЛЕННЯ

Д. А. Янушкевич,
доцент кафедри маркетингу, менеджменту та торговельного підприємництва, к.т.н., с.н.с.
Харківський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, Україна, м. Харків

Переміщення товарів і транспортних засобів (ТТЗ) через митний кордон України здійснюється у відповідності з митними формальностями. Митні формальності – це сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами з метою дотримання вимог законодавства з питань митної справи [1]. До митних формальностей входить митний контроль та митне оформлення ТТЗ. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи..
Євроінтеграційні процеси України обумовлюють необхідність перебудови вітчизняної митної справи у напрямку спрощення та гармонізації митних процедур у міжнародному ланцюгу поставок. Однією із передумов такої трансформації є оптимізація митного контролю на основі застосування системи управління ризиками (СУР), що сприятиме активізації зовнішньої торгівлі та вплине на покращення бізнес-клімату в Україні. Міжнародний ланцюг поставок від початку до кінця, з точки зору міжнародної торгівлі, є процесом виготовлення товарів на експорт аж до їх доставки на територію іншої країни стороні кінцевому споживачеві, у приймають участь виробник товару, експортер, перевізник, декларант (митний брокер), імпортер тощо.
Аналіз міжнародних джерел інформації з питань, що належать до митної сфери управління, дав змогу виявити низку документів, які запроваджують систему управління ризиками. Серед них є такі:
– Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 16 вересня 2014 р.;
– Рамкові стандарти безпеки та полегшення всесвітньої торгівлі Всесвітньої митної організації від 1 червня 2005 р.;
– Міжнародна конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур (укладена 18 травня 1973 р. в Кіото).
Управління ризиками здійснюється з метою їх мінімізації; оцінки ефективності системи та контролю за здійсненням митних операцій. Разом з тим, основними важелями управління ризиками під час поставки товарів є форми митного контролю. Кінцевою метою управління ризиками є вибір мінімальної, однак достатньої кількості форм митного контролю. Результатом здійснення вибраної форми митного контролю є підтвердження (виявлення порушень) або спростування (відсутність порушень) потенційного ризику.
При цьому в подальшому це виступає вхідною інформацією для системи аналізу та управління ризиками, що забезпечує адаптацію в часі системи аналізу та управління ризиками. Впровадження СУР потребує тісної інформаційної співпраці митних адміністрацій країн відправлення, призначення та транзиту товарів, що дасть змогу комплексно підходити до управління міжнародним ланцюгом поставок товарів, адже митні адміністрації як державні інституції мають статус, який уможливлює підвищення безпеки міжнародного ланцюга поставок товарів і сприяння соціально-економічному розвитку.
Застосування СУР надає низку переваг для всіх учасників процесу здійснення зовнішньоторговельної діяльності (ЗЕД): для митних адміністрацій відбувається економія ресурсів, оскільки, використання такої системи дає можливість зменшити кількість затратних форм митного контролю; суб’єкти ЗЕД економлять фінансові витрати, в яких є потреба при проходженні усіх процедур митного контролю; перевізник швидше вивільняє транспортний засіб.
Застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) як автоматизованої складової частини СУР дає змогу здійснювати автоматизований відбір митних декларацій або переміщень товарів, транспортних засобів, осіб через державний кордон, за якими необхідно посилити митний контроль, визначати перелік митних формальностей та фіксувати інформацію, внесену посадовими особами митниць за результатами проведених митних формальностей.
Основоположні принципи застосування СУР для визначення форм та обсягів митного контролю закріплено в Митному кодексі України. Цілями застосування СУР є:
– запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань митної справи;
– у підвищенні ефективності здійснення митного контролю;
– забезпечення захисту національної безпеки, життя і здоров’я людей, тварин, рослин, довкілля, інтересів споживачів;
– прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.
До об’єктів аналізу ризику належать [1]:
– характеристики товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;
– характер зовнішньоекономічної операції;
– характеристика суб’єктів, що беруть участь у ЗЕД.
Система управління ризиками охоплює ключові області ризиків, включаючи такі напрямки як: контроль правильності визначення митної вартості, класифікації та походження товарів, достовірності декларування, застосування заходів нетарифного регулювання тощо. Область ризику – згруповані об’єкти аналізу ризику, щодо яких існує потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності. Ключові області митних ризиків та ймовірність їх проявлення наведені у таблиці 1 [2].

Згідно даних, наведених у таблиці 1, достовірність декларування товарів визначаються, високою ймовірністю їх проявлення і включають безпосередньо або опосередковано розрахунок митної вартості товарів, правильність класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД, нарахування мита та застосування податкових пільг, визначення країни походження товару тощо. При цьому, ймовірність проявлення достовірність декларування товарів становить 62 %.
На тактичному рівні управління ризиками митні органи за результатами аналізу, виявлення та оцінки ризиків розробляють профілі ризику. Профіль ризику – опис будь-якого набору ризиків, у тому числі визначених комбінацій індикаторів ризику, що є результатом збору, аналізу та систематизації інформації. Профіль ризику вважається одним із інструментів управління ризиками, в якому описуються індикатори ризику і алгоритм автоматизованого відбору, а також заходи з виявлення і мінімізації ризику (форми контролю та його обсяги) [3]. Індикатори ризику – критерії із заданими наперед параметрами, використання яких дає можливість здійснювати вибір об’єкта контролю, що становить ризик.
На першому етапі по кожному профілю визначається ступінь ризику (результат його кількісної оцінки). Ступінь ризику залежить від комбінації індикаторів, які спрацювали, та їх значень. Індикатори ризику (їх комбінації та значення, що закладаються у конкретний профіль ризику для забезпечення його селективності), як один із інструментів управління ризиками відіграють ключову роль при визначенні ступеня ризику.
На другому етапі за результатами автоматизованого аналізу та оцінки ризиків формується перелік митних формальностей, який містить інструкції щодо застосування форм та обсягів митного контролю. Сформований за допомогою АСАУР перелік митних формальностей може бути доповнений або скоректований за рішенням митниці на основі використання інших (окрім електронних профілів ризику) інструментів управління ризиками,
Такий підхід покликаний забезпечити більш точне націлювання за ризиками – як на підставі результатів застосування АСАУР, так і на підставі додаткового аналізу та оцінки ризиків безпосередньо посадовими особами митних органів. Перелік індикаторів ризику, що можуть використовуватись посадовими особами митних органів для обрання форм та обсягів митного контролю на підставі результатів застосування СУР, містить біля 120  індикаторів ризику, які згруповано за чотирма ключовими областями, а саме:
– товаросупровідні / товаротранспортні документи, митна декларація;
– характеристики компаній, які приймають участь у ЗЕД;
– характеристики товарів;
– характеристики зовнішньоекономічної операції.
Як показує світова практика, підвищення ефективності функціонування системи управління ризиками в митній справі можливо за рахунок впровадження сучасних систем управління, які базуються на застосуванні системи управління якістю згідно з вимогами міжнародних стандартів ДСТУ  ISO  9000:2015 «Система управління якістю. Основні положення та словник термінів» та ISO 9001:2015 «Система управління якістю. Вимоги», які запроваджені в Україні в якості національних. Ризик-орієнтоване мислення дає змогу визначати чинники, які можуть спричиняти відхилення її процесів та її системи управління якістю від запланованих результатів, щоб встановлювати запобіжні заходи контролю для мінімізації негативних впливів і максимального використання можливостей, по мірі їх виникнення. Ризик-орієнтоване мислення є суттєво важливим для досягнення результативної та ефективної системи управління ризиками та базується на вимогах стандарту ДСТУ ISO 9001:2015.
Застосування цих вимог передбачає виконання запобіжних дій для усунення потенційних невідповідностей, аналізування будь-яких невідповідностей, що виникають, і вжиття заходів для запобігання їх повторному виникненню, які є відповідними до наслідків невідповідності. При цьому, митні органи повинні планувати та виконувати дії щодо розглядання ризиків і можливостей. Розглядання як ризиків, так і можливостей становить основу для підвищення результативності системи управління ризиками, досягання поліпшених результатів і запобігання негативним впливам.
1. Митний кодекс України [Електронний ресурс] : Закон України від 13 березня 2012 р. № 4495–VI // Верховна Рада України : офіційний веб-портал. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4495–15. – Назва з екрану.
2. Управління ризиками в митній справі: зарубіжний досвід та вітчизняна практика : монографія / І. Г. Бережнюк [та ін.] ; за заг. ред. І. Г. Бережнюка. – Хмельницький. : Мельник А. А., 2014. – 288 с.
3. Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю [Електронний ресурс] : Наказ Міністерства фінансів України від 31.07.2015 р. № 684–VI // Верховна Рада України : офіційний веб-портал. – Режим доступу: https://bit.ly/2w8VBF2. – Назва з екрану.