ОБҐРУНТУВАННЯ СПЕЦИФІКАЦІЇ МОДЕЛІ ВАРТОСТІ БОЙОВОЇ КОРОТКОСТВОЛЬНОЇ ВОГНЕПАЛЬНОЇ ЗБРОЇ

А. В. Дивнич,
старший судовий експерт відділу економічних досліджень
Д. І. Статівка,
завідувач відділу будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності
Полтавський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України, м. Полтава

В умовах ринкової невизначеності результати оцінки, як правило, можуть бути суттєво зміщеними (викривленими). Тому для визначення вартості майна і техніки військового призначення, різних видів озброєння, у тому числі стрілецької вогнепальної зброї, традиційні оціночні процедури вимагають суттєвого доопрацювання.
Пряме призначення зброї – ураження (знищення) живої сили супротивника, техніки чи інших об’єктів, і не передбачає не тільки створення доданої вартості, а й легального генерування грошового потоку від володіння нею взагалі. Тобто зброя – це засіб захисту (мінімізації ризиків та витрат, пов’язаних з володінням) інших об’єктів власності. В силу державної монополії на застосування сили, а також на право володіння бойовою вогнепальною зброєю виключно уповноваженими державними органами (Збройними Силами, Національною поліцією тощо), відшкодування вартості цієї зброї в макроекономічному аспекті відбувається шляхом перерозподілу податків власників/розпорядників інших об’єктів власності на утримання зазначених органів.
Вказане вище суттєво обмежує застосування доходного підходу. Тому експерт має оперувати, головним чином, обмеженими даними стосовно вартості та характеристик подібного майна на ринку, використовуючи порівняльний чи витратний підходи. Фахівцями з оцінки військового майна наголошується, що подібним майном для співставного порівняння різних зразків зброї можуть бути лише об’єкти, близькі до об’єкта оцінки за призначенням та датою виготовлення. Здійснення попарного порівняння із сучасними аналогами може призвести до зміщення оцінки початкової вартості та до похибки у визначенні ринкової вартості об’єкта оцінки [1, с. 28].
З метою забезпечення співставності об’єктів, що порівнюються, експертом застосовуються процедури щодо визначення основних вартісноутворюючих параметрів, що є спільними для зазначених об’єктів.
Стосовно бойової вогнепальної короткоствольної зброї у даному контексті слід наголосити на необхідності врахування специфіки призначення об’єкта. Так, основна мета (завдання ураження супротивникові) часто поєднується додатковими умовами. Такими умовами можуть бути можливість прихованого носіння, швидкісна стрільба тощо. Максимізація функції корисності об’єкта при цьому інколи призводить до крайнього вираження додаткової умови: стосовно першого прикладу – виконання у замаскованому варіанті («пачка цигарок», «запальничка»), але з можливістю лише одного-двох пострілів; щодо другого прикладу – застосування пістолета-кулемета з максимізацією темпу стрільби, але коли кучність пострілів (бою) не є критичним показником.
Коли ж бажаним є оптимальне поєднання усіх необхідних характеристик корисності, ступінь їх гармонізації є мірилом співставності різних зразків зброї певного типу. З огляду на основне призначення зброї таким універсальним показником може виступати величина практичної скорострільності (кількість пострілів за одиницю часу, з урахуванням часу на перезаряджання та прицілювання). Цей показник поєднує як вогневі якості, так і взаємодію системи «людина (стрілець) – механізм (вогнепальна зброя)», адже такі показники, як, наприклад, ємність магазину, габарити також здійснюють вплив відповідно на час перезаряджання та прицілювання.
Проте слід зазначити, що застосування скорострільності як інтегрального показника корисності є доцільним лише в короткостроковому періоді, оскільки у такому разі не враховується можливість повноцінної експлуатації упродовж всього життєвого циклу продукту. Загалом, у теорії товарознавчої експертизи стосовно непродовольчих товарів визначено номенклатуру споживчих властивостей і показників - сукупність таких властивостей і показників, що забезпечують задоволення потреб споживачів. Ця номенклатура показників, зазвичай, визначає якісні характеристики товарів [2, с. 20], і включає функціональні, ергономічні, соціальні, екологічні показники, а також показники надійності та безпечності. Два останніх базових показника також є критичними при нормальному використанні зброї. Так, військовими фахівцями вказується, що у практиці бойового застосування, коли постає сукупність можливих бойових ситуацій, певний зразок озброєння  повинен забезпечувати належні рівні ефективності та надійності [3, с. 33].
Таким чином, для досягнення можливості співставлення характеристик різних зразків однотипної зброї, для їх коректного порівняння необхідно враховувати співвідношення їх бойової ефективності та надійності. На період одного вогневого зіткнення більша вогнева щільність забезпечує більшу імовірність ураження цілі, але як довго забезпечуватиметься така перевага? Ціна відмови (осічка, непроходження патрону, інші затримки) – є критичною для стрільця/підрозділу, якщо навіть не брати до уваги ціну невиконання завдання.
Науковці зазначають, що під показниками бойової ефективності розуміються числові характеристики завданих противнику втрат або витрата бойових засобів [4, c. 182]. При стрільбі по окремій цілі показником бойової ефективності є ймовірність її поразки [4, c. 182]. Зазначимо, що така імовірність у мірі зростання кількості циклів використання (зносу) прогнозовано буде зменшуватися (рис. 1).

Тобто, розглядаючи вартість конкретного об’єкта оцінки, необхідно її сприймати як похідну від стохастичної величини, яка, в свою чергу, визначається кількістю влучних пострілів у різних (часто – екстремальних) режимах використання. Специфіка таких режимів при значній мінливості як зовнішніх умов, так і мети використання вогнепальної зброї, визначає ступінь пріоритетності значень окремих експлуатаційних параметрів об’єкта.
Розглядаючи традиційний набір експлуатаційних характеристик (х1 – маса; х2 – габарити (довжина); х3 – ємність магазину; х4 – прицільна дальність стрільби; х5 – кучність стрільби; х6 – практична скорострільність; х7 – забійна дальність стрільби; х8 – калібр; х9 – шумність пострілу), їх пріоритетність змінюється залежно від конкретного режиму (табл. 1). У свою чергу, подальше ранжування ознак за пріоритетністю певного режиму визначатися не може, оскільки кожна ситуація, що має навіть гіпотетичну імовірність виникнення, може виявитися критичною.

Отже, мінливість зовнішніх умов, що є фактором бойової ефективності оцінюваного зразка, є суттєвою при виборі моделі для конкретного підрозділу з урахуванням типових (прогнозованих) умов застосування бойової короткоствольної вогнепальної зброї.
На основі даних, отриманих з експертної практики, нами визначено розрахункові значення регресорів, що детермінують вартість бойових пістолетів виробництва КНВО «Форт» (табл. 2).

Зазначений вплив окремих характеристик виробу на його вартість може бути візуалізований методом Парето-Лоренца (входить до міжнародного стандарту управління якістю ISO 9004-4). За результатами ранжування вартісноутворюючих чинників за ступенем зменшення впливу, будується гістограма індивідуального відносного впливу кожного чинника, а також крива Лоренца, яка демонструє кумулятивний вплив попередньо перелічених чинників (рис. 2).

Загальний вплив параметрів: х1 – маси пістолета (79,7% ), та х3 – місткості магазину (4,6 %) в сумі становлять 80 % - класичне значення розподілу Парето.
Стосовно бойової короткоствольної вогнепальної зброї виробниками можуть визначатися групи показників:
1. Показники призначення (1.1. поперечник розсіювання куль найбільший/середній, мм (характеризує кучність стрільби); 1.2. переміщення середньої точки попадання при оберті барабанчика прицілу на одну поділку, мм (точність стрільби); 1.3. запас регулювання положень мушки після приведення зброї до нормального бою, мм (точність стрільби); 1.4. ємність магазину, шт. патронів (практична скорострільність)).
2. Показники надійності (2.1. напрацювання до настання граничного стану, тис. пострілів (довговічність); 2.2. зведення і холості спуски, тис. циклів (довговічність); 2.3. допустима кількість відмов, % (безвідмовність)).
3. Показники ресурсоємності (3.1. питома вага виробу, кг/постріл (економічність)).
4. Ергономічні показники (4.1. маса виробу, кг; 4.2. зусилля спуску регульоване, Н (кгс); 4.3. стабільність зусилля спуску, %).
5. Показники технологічності (5.1. коефіцієнт використання металу (економічність витрат металу, відношення маси металу у готовому виробі до маси металу, введеного в технологічний процес); 5.2 трудомісткість виготовлення виробу, нормо-год. (сума трудоємності за видами робіт, що входять до технологічного процесу виготовлення даного виробу).
6. Показники безпечності (середнє значення максимального експлуатаційного тиску газів, МПа (кгс/см2); середнє значення максимального випробувального тиску газів, МПа (кгс/см2); висота безпечного падіння зброї на дерев’яну опору, м).
7. Показники стійкості до зовнішніх впливів (стійкість до впливу температури (підвищеної, пониженої, °С)).
Зазначимо, що певні з вищевказаних випробувань можливо здійснювати лише з використанням руйнуючих методів.
Отже, за базової передумови, що визначальну роль у ціноутворенні стрілецької зброї з коротким стволом (пістолетів) відіграють ринкові стимули, отримані значення можливо інтерпретувати наступним чином: при довгостроковій експлуатації виробу, у ситуаціях ближнього вогневого зіткнення, основними вартісноутворюючими характеристиками пістолетів є маса (параметр х1) та місткість магазину (х3). Саме вказані чинники є головними вартісноутворюючими параметрами у побудованій моделі, яка може застосовуватися при визначенні вартості подібного майна.
1. Лесняк В. Г., Филлипов В. П. Оценка военного движимого имущества. Практика оценки. № 3. Оценка военного имущества. Киев. Экономика. 2006. С. 27 – 34.
2. Войнаш Л. Г., Дудла  І. О., Козьмич Д. І., Павловська Н.В., Приходько М. В.. Товарознавство непродовольчих товарів. Ч. 1. Київ, НМЦ «Укоопосвіта», 2004. 532 с.
3. Зубков А. М., Д’яков А. В., Герасименко Є. С. Удосконалення методичного апарату обґрунтування оперативно-тактичних вимог до зразків озброєння та військової техніки. Військово-технічний збірник. № 1(10). 2014. С. 32–40.
4. Макеєв В. І., Вакал А. О., Леганьков І. В. Методи оцінки ефективності бойового застосування зразків озброєння і боєприпасів. Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил. 2017. № 5(54). С. 182–186.