ОЦІНКА БЕЗПЕЧНОСТІ ТЕКСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

І. А. Мартиросян,
старший викладач
Одеська національна академія харчових технологій, Україна, м. Одеса
О. В. Пахолюк,
зав. кафедри товарознавства та експертизи в митній справі, к.т.н., доцент
Луцький національний технічний університет, Україна, м. Луцьк

Відомо, що значна кількість негативних екопоказників формується ще на стадії виробництва текстильних матеріалів. Адже, сировину та вироби натурального походження обробляють фунгіцидами та інсектицидами від руйнуючої дії мікроорганізмів, молі, гризунів. А для оздоблення та надання текстильним матеріалам специфічних властивостей застосовують барвники, сполуки та обробні препарати, які містять важкі метали. Таким чином, текстильні матеріали попадають під дію комплексу хімічних речовин, які можуть викликати алергенні, шкірно-подразнюючі ефекти, що не тільки знижує рівень екологічності виробу, але й негативно впливає на навколишнє середовище. Особливу гігієнічну значимість становлять важкі метали - свинець, ртуть і кадмій, які віднесені до глобальних забруднювачів навколишнього середовища першого класу небезпечності [1-3].
У зв’язку з цим, актуальним питанням сьогодні залишається дослідження рівня безпечності текстильних матеріалів, оскільки, велика концентрація важких металів в організмі може призводити до захворювань (рак, гостра та хронічна ниркова недостатність, аутизм, внутрішньоутробна загибель плода, хвороби серцево-судинної та нервової систем, порушення обміну речовин тощо) [4, 5].
Враховуючи вищезазначене, нами було вирішено провести випробування щодо визначення вмісту важких металів у тканинах, які прямо контактують із шкірою людини.
Об’єктами досліджень стали целюлозовмісні текстильні матеріали, призначені для виготовлення спецодягу. Вміст важких металів у текстильних матеріалах визначали за стандартною методикою згідно ГОСТ 22001-87. Оцінку безпечності текстильних матеріалів за наявністю важких металів визначали на відповідність міжнародному (ЕКОТЕКС – 100) та вітчизняному (Державні санітарні норми та правила «Матеріали та вироби текстильні,шкіряні і хутрові. Основні гігієнічні вимоги») стандартам. Порівняльна характеристика нормативних документів, які регламентують допустимі норми вмісту важких металів наведена у таблиці 1.

Як бачимо з таблиці 1, допустимі норми важких металів у двох стандартах ідентичні за всіма елементами, крім міді, за якою є суттєві розбіжності у нормах – у 10 разів. Міжнародні стандарти більш сурові, ніж вітчизняні.
Результати проведених нами досліджень зі встановлення вмісту важких металів у тканинах представлені у таблиці 2.

Дані таблиці 2 показують, що всі елементи, які були виявлені у складі тканин, знаходяться у межах допустимих норм, крім міді. Вміст даного металу викликає суперечливості при порівнянні з вимогами міжнародного стандарту ЕКОТЕКС – 100, як і самі вимоги у порівнянні з вітчизняними. Адже, за вітчизняними стандартами, вміст всіх важких металів і в тому числі й міді, знаходяться у межах допустимих, але якщо оцінювати за міжнародним стандартом, то вміст міді значно перевищує допустимі норми, особливо у складі змішаної тканини –26,3 мкг/кг, що більше ніж 5 разів норми ЕКОТЕКС–100.
Таким чином, за результатами досліджень можемо зробити висновок, що вміст важких металів знаходяться у межах допустимих нормативних значень згідно з ДСТУ 4239:2003, але не відповідають вимогам ЕКОТЕКС – 100 за вмістом міді.
Цей факт ще раз актуалізує питання гармонізації міжнародних та вітчизняних стандартів і вимагає негайного вирішення.
1. Мартиросян І. А., Пахолюк О. В. Екологічна безпека текстильних матеріалів для виготовлення спецодягу. «Молодь - науці і виробництву - 2018: Інноваційні технології легкої промисловості»: матеріали міжнародної науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти і молодих учених (м. Херсон, 17-18 травня 2018 р.). Херсон, ХНТУ, 2018р. С. 107-109.
2. Галик, І. С. Проблеми формування та оцінювання екологічної безпечності текстилю: монографія / І. С. Галик, Б. Д. Семак. — Львів: Видавництво Львівської комерційної академії, 2014. - 488 с.
3. Галик І.С., Сепак Б.Д. Екологічна безпека текстилю: проблеми та шляхи вирішення матеріалознавчих аспектів // Вісник КНУТД, 2006, N6, - C.112-117.
4. Гігієнічні аспекти вивчення бавовняних тканин / Сененко Л.Г., Кравченко Т.І., Нікольський В.В. // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України. - Київ, 2002. - Вип. 4. - С. 45-46.
5. Супрун, Н. П. Сучасні проблеми виробництва безпечного у споживанні та екологічно чистого текстилю: монографія / Н. П. Супрун, Г. В. Щуцька. - К.: Кафедра, 2013. — 112 с.
6. Офіційний сайт Стандарту „Екотекс” - OekoTex Standard 100. http://www.oeko-tex.com.