ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ПАЛИВНО-МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

В. В. Бондаренко-Берегович,
судовий експерт
А. С. Цибух,
судовий експерт
Вінницький науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України, Україна, м. Вінниця

Визначення вартості паливно-мастильних матеріалів є одним із важливих питань судової товарознавчої експертизи.
Судова експертиза – це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об’єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду [1, 2].
Паливом називають горючу речовину, яку спеціально спалюють для одержання тепла і подальшого його використання для інших потреб у сільськогосподарському виробництві. Воно повинно мати певні властивості, тобто відповідати таким основним вимогам: порівняно легко займатися, при згорянні виділяти якомога більше теплоти, бути поширеним у природі доступним при видобуванні та дешевим при виробництві, не змінювати свої властивості при транспортуванні та зберіганні, бути нетоксичним і при згорянні не виділяти шкідливих та отруйних речовин. Цим вимогам найбільш повно відповідають речовини органічного походження, а саме нафта, природний газ, тверді горючі копалини тощо.
Паливно-мастильні матеріали – синтетичні та мінеральні нафтопродукти, до яких відносять різні види пального і мастила:
- паливо (бензин, дизельне пальне, скраплений природний газ, скраплені нафтові гази);
- мастильні матеріали (моторні, трансмісійні та спеціальні оливи, мінеральні мастила, пластичні мастила);
- рідини на нафтовій основі та спеціальні рідини (гальмівні та охолоджувальні).
Палива класифікують за такими основними ознаками:
- за агрегатним станом: тверді, рідкі і газоподібні;
- за походженням: нафтові і альтернативні;
- за способом одержання: природні, які використовують у тому вигляді, в якому вони існують у природі, і штучні, якщо після видобутку їх переробляють;
- за тепловою цінністю, тобто тепловою згоряння: висококалорійні, середньо- і низькокалорійні;
- за цільовим призначенням: паливо для двигунів з примусовим запалюванням, реактивні і дизельні палива. Для двигунів з примусовим запалюванням відносять бензин і газоподібне паливо. Дизельне паливо виготовляють для швидкохідних двигунів (автомобільних, тракторних тощо), для середньо - і тихохідних двигунів (судових і стаціонарних) [3].
Для транспортування паливно-мастильних матеріалів використовують всі види транспорту. Для масових перевезень на великі відстані паливно-мастильних матеріалів транспортують водним шляхом або по залізницях, в деяких випадах за допомогою автомобільного транспорту. За своїми економічними показниками ці види транспорту успішно конкурують з трубопровідним.
Для проведення судової товарознавчої експертизи необхідно звернути увагу на гарантійні терміни зберігання нафтопродуктів, які встановлені відповідними ДСТУ і ТУ. Проте слід зазначити, що не на всі палива, мастила і спеціальні рідини ДСТУ встановлені гарантійні терміни зберігання. Немає їх, наприклад, на автомобільні бензини, деякі мастила і спеціальні рідини.
Для контролю якості нафтопродуктів використовують лабораторії які зручні у використанні та дозволяють простим способом оцінити якість нафтопродуктів за наступними показниками: густина, фракційний склад, вміст водорозчинних кислот і лугів, кислотність, температура застигання і помутніння, в’язкість, температура спалаху у відкритому тиглі, вміст води, вміст механічних домішок, температура замерзання.

Залежно від призначення, проби поділяють на точкові, об'єднані і контрольні:
- точкова – це одноразова проба, яка характеризує якість нафтопродукту у місці відбору проби на даний момент часу;
- об'єднана – проба складається шляхом змішування різних точкових проб за певними правилами, вона за своїми параметрами характеризує середній склад та параметри нафтопродукту;
- контрольна – частина точкової або об'єднаної проби, яка призначена безпосередньо для аналізу, вона зберігається на підприємстві, а у разі необхідності може бути відправлена на аналіз нафтозбитовим організаціям для пред'явлення претензій щодо якості нафтопродуктів [5].
Вартість на паливо залежать від нафти, з якої його виробляють. З одного бареля (158 літрів нафти) виходить близько 100 літрів бензину. Частка нафти в ціні бензину досягає 30%. На вартість чорного золота впливають баланс попиту і пропозиції нафти в світі, а також ситуація на фінансових ринках. Природні катаклізми і технологічні збої, що призводять до скорочення видобутку, штовхають ціну бареля вгору.
Оскільки своєї нафти в Україні дуже мало, 80% чорного золота і її похідних наша країна імпортує. У випадку з сирою нафтою її «трансформують» в бензин, дизель чи інші нафтопродукти на нафтопереробних заводах.
До 2005 року Україна забезпечувала свої потреби в бензині і дизпаливі за рахунок свого виробництва. Залишилися лише Кременчуцький нафтопереробний завод та Шебелинський газопереробний завод державного «Укргазвидобування». Сьогодні вони забезпечують до 20% ринку.
Кінцеву вартість літра бензину і дизпалива визначають три складові: закупівельна вартість нафтопродуктів, рівень податків і витрати операторів. Закупівельна вартість (ціна на кордоні) включає вартість переробленої нафти, витрати на її транспортування, заробіток нафтопереробника і маржу трейдера.
Вартість на кордоні становить 47% у роздрібній ціні бензину і 52% в ціні дизпалива. Другий за величиною компонент ціни – податки. З урахуванням 20% ПДВ, частка податків у ціні бензинів на АЗС – 40%, ДП – 33%. Для порівняння: в ЄС в середньому частка податків для бензинів – 60% і для ДП – 54%.
В ході визначення вартості паливно-мастильних матеріалів встановлюється їх ринкова вартість. Незалежна судова товарознавча експертиза з визначення вартості паливно-мастильних матеріалів проводиться при укладанні угод купівлі-продажу, в разі, в результаті заподіяння шкоди а також коли паливно-мастильні матеріали було викрадено.
Процес визначення ринкової вартості має наступні основні етапи:
- ознайомлення з матеріалами, які надійшли на дослідження (постанова/ухвала/заява на проведення дослідження, сертифікати, протоколи допиту/огляду, тощо);
- ідентифікація паливно-мастильних матеріалів;
- обґрунтування вибору методичного підходу;
- узагальнення та оформлення результатів проведення судової товарознавчої експертизи;
Для визначення ринкової вартості необхідно володіти інформацією щодо повного найменування паливно-мастильних матеріалів, їх кількості, за наявності договору його номер та дата, умова щодо включення чи виключення ПДВ, дата, на яку необхідно визначити ринкову вартість, об’єм партії, умови поставки.
Важливо враховувати, що результати визначення ринкової вартості відображають цінність паливно-мастильних матеріалів станом на конкретний час. З часом вартість може змінюватися в залежності від вартості нафти, балансу попиту і пропозиції нафти в світі, ситуації на фінансових ринках, наявності природних катаклізмів, рівня податків і витрати операторів.
1. Кримінальний процесуальний кодекс України : кодекс України № 4651-VI від 13.04.2012. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17. – Назва з екрана.
2. Про судову експертизу. Закон України від 25 лютого 1994 р. № 4038- XІІ. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 3 квітня 2003 р. № 662- IV та від 9 вересня 2004 p. № 1992-IV.
3. Антипенко А.М., Сорокін С.П., Поляков С.О. Властивості та якість паливо-мастильних матеріалів – Харків: ЧП Червяк, 2006. – 213 с.
4. Новоселов В.Ф. Контроль качества и количества нефтепродуктов. – М.: Недра, 1994. – 150 с.
5. Паливо-мастильні матеріали, технічні рідини та системи їх забезпечення / В.Я. Чабанний, В. А., Павлюк-Мороз В.А., С.О. Магопець та ін. – Кіровоград: РВЛ КНТУ, 2005. – 449 с.