ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПЕРТИЗИ ПАРФУМЕРНИХ ТОВАРІВ

Ю. С. Тітова,
головний судовий експерт
Донецький науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України, Україна, м. Маріуполь

Парфумерія – галузь знаний в області запахів. Однією з своєрідних її особливостей є можливість штучного відтворення запаху рослин [1].
Парфумерними називаються товари на основі духмяних речовин з приємним запахом, які використовуються для ароматизації тіла, одягу, розміщень та як гігієнічні засоби.
Основна сировина для парфумерних товарів – духмяні речовини, етиловий спирт, вода. Допоміжна сировина – фарбники, фіксатори запахів, тощо. Чим більше духмяних речовин у композиції – тим якісніше товар.
Духмяні речовини бувають натуральними (рослинного або тваринного походження) та синтетичними [2].
До парфумерних виробів відносять: духи, парфумерні води, туалетні води, одеколони, запашні води, парфумерні набори та інше (для ароматизації повітря, ванни і т.д.).
Споживчий ринок України, насичений парфумерними товарами як вітчизняних, так і зарубіжних фірм – духами, парфумерними та духмяними водами, одеколонами.
Духи імпортні (Parfum або Extrait) містять 20-30 % парфумерної композиції (духмяних речовин), міцність спирту не менше ніж 90 %. У складі духів використовуються найдорожчі й цінні ефірні олії та синтетичні духмяні речовини. Стійкість запаху – 7-8 год (середньої ноти).
Парфумована вода (Eau de Parfum або Parfum de toilette, або Esprit de Parfum) містить 15-20 % парфумерної композиції, міцність спирту не менше ніж 90 %; стійкість запаху середньої ноти – 2-3 год.
Одеколон (Eau de Cologne) містить 3-5 % парфумерної композиції, міцність спирту – 70-80 %. Його використовують в основному чоловіки. Американські одеколони за своїм складом кращі і відповідають вимогам парфумерних та туалетних вод.
Імпортні духмяні води (L’Eau Fraiche або Eau de Sport) – освіжаюча вода, спортивна вода, частіше всього – з цитрусовою віддушкою (лимон, мандарин), містять 1-3 % композиції, міцність спирту – 70-80 % та нижче.
У деяких зарубіжних країнах до групи парфумерних товарів відносять лосьйони для обличчя та дезодоранти.
Парфумерні набори містять у собі 2 та більше видів парфумерії в одній упаковці. Вони об’єднані напрямом запаху і художньо оформлені в одному стилі [3].
Виробництво парфумерних товарів включає дозування компонентів, змішування, відстоювання, витримку, фільтрування фасування та упакування [2].
Технологія виробництва складається з трьох основних стадій:
1. приготування спиртових настоїв;
2. створення композицій;
3. приготування парфумерної рідини.
Колір і ароматичний властивості парфумерних товарів повинні відповідати характерним ознакам, властивим вихідної сировині і встановленої рецептурою для кожного найменування.
Аналіз сировини здійснюється за органолептичними, фізико-хімічними і технічними показниками відповідно до вимог відповідних стандартів і нормативно-технічної документації кожної партії [4].
До факторів, що впливає на збереження споживчих властивостей, якості парфумерних товарів, відносяться упаковка, маркування, зберігання, транспортування.
Парфумерні товари випускаються в фасованому вигляді і в тарі, яка повинна охороняти їх від випаровування, шкідливого впливу світла, повітря, вологи, сторонніх запахів. Особливість парфумерних виробів в тому, що зовнішній вид тари, упаковки є естетичним показником якості виробу в цілому і часто основним показником, за яким покупець вибирає парфуми [3].
Парфумерні товари фасуються від 5 (духи пробники) до 350 мл. Дезодоранти фасуються переважно по 100 мл [2].
Маркування парфумерних товарів – один із засобів товарної інформації, яка повинна відповідати основним вимогам: достовірність, доступність, достатність [3].
Парфумерні товари, а також матеріали для їх виготовлення транспортують усіма видами транспорту у відповідності з правилами перевезень вантажів, діючими на даному виді транспорту [1].
Парфумерні товари зберігаються у добре провітрюваних складських приміщеннях при температурі 6°… 25 °С та відносній вологості до 70%. Вони повинні бути захищеними від сонячного світла та ізолюванні від нагрівальних приладів [2].
При експертизі парфумерних товарів використовують органолептичний, експертний, рідше інструментальний методи.
Особливість експертизи парфумерних товарів полягає в тому, що основні функціональні властивості товарів (якість і стійкість запаху) визначаються суб'єктивними органолептичними або експертним методами. Достовірність оцінки при цьому багато в чому залежить від ступеня розвитку органів почуттів і досвіду фахівців.
Органолептичними або експертним (заснований на узагальненому думці групи фахівців) методами оцінюються зовнішній вигляд, естетичність (дизайн) упаковки, правильність і якість маркування парфумерних товарів.
Інструментальні методи при експертизі парфумерних товарів використовуються для визначення процентного змісту запашних речовин, умовної міцності спирту, температури помутніння (прозорість) парфумерії.
Великий асортимент сучасної парфумерії породжує велику кількість підробок, багато з яких виконані дуже майстерно, тому цей факт необхідно враховувати при дослідженні парфумів.
Таким чином основними особливостями при проведенні експертних досліджень парфумерних товарів можуть бути наступні фактори:
- визначення відповідності якості товарів чинним стандартам, договірними умовами між постачальником і покупцем;
- оцінки конкурентоспроможності товарів;
- виявлення причин браку парфумерних товарів з-за порушення правил упаковки, неправильного зберігання, транспортування;
- встановлення фірми-виробника, коли необхідно відрізнити підробку від оригіналу [3].
1. Шепелев А.Ф., Печенежская И.А., Ивахненко Т.Е. Товароведение и экспертиза парфюмерно - косметических товаров : учебное пособие Ростов-на-Дону, 2001. 144 с.
2. Зрезарцев М.П., Зрезарцев В.М., Параніч В.П. Товарознавство непродовольчих товарів : навч. посіб. Київ, 2009. 328 с.
3. Яковлева Л.А., Кутакова Г.С. Товароведение парфюмерно-косметических товаров, учебник для вузов, Санкт-Петербург. 2001. 256 с.
4. Шепелев А.Ф., Печенежская И.А. Товароведение и экспертиза непродовольственных товаров : учебное пособие Москва. 2003. 672 с.