ЕКСПЕРТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЩОДО НОРМАТИВНО ГРОШОВОЇ ОЦІНКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ В УКРАЇНІ. АНАЛІТИЧНА ЗАПИСКА

В. І. Буц,
магістрант
Бердянський педагогічний університет, Україна, м. Бердянськ
І. М. Буц,
ст. викладач
Бердянський університет менеджменту і бізнесу, Україна, м. Бердянськ

Закон України «Про оцінку земель» визначає, що грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення поділяється на два типи: нормативну та експертну.
Як відомо, нормативна грошова оцінка земельних ділянок розробляється для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 га для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об’єкта оцінки. Цей вид грошової оцінки використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них.
Нормативну грошову оцінку земельних ділянок проводять юридичні особи, які є розробниками документації із землеустрою.
Експертну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють суб’єкти оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні», а також інших нормативно-правових актів.
За результатами проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту складається технічна документація, яка затверджується сільською, селищною, міською радою. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. За результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки громадяни можуть отримати виключно через Центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи), які утворені при місцевих державних адміністраціях та органах місцевого самоврядування.
В Україні підрахували нормативну грошову оцінку сільськогосподарських земель станом на 2020 рік, повідомляє «Перший запорізький». Виходячи з того, що нормативна грошова оцінка землі розраховується на основі бонітування ґрунту (куди входять показники родючості), варто розуміти, що чорнозем Запорізької області не такий вже і кращий в Україні, як колись прийнято було вважати (Таблиця).
Родючу наших сільгоспугідь землі Дніпропетровської, Тернопільської, Харківської, Полтавської та інших областей. Навіть в Криму і на Донбасі рілля краще і дорожче Запорізької. Правда, наші с/г землі виявилися дорожчими Херсонських степів.
Найдорожчою ріллею за нормативною оцінкою стали сільгоспугіддя Черкаської області.
Таблиця – Довідник показників нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь в Україні станом на 01.01.2020* (гривень за гектар) за даними офіційного вебсайту Держгеокадастру України (https://land.gov.ua/icat/otsinka-zemel/)

Крім моніторингу земель методами дистанційного зондування, за допомогою державних установ – центрів, станцій агрохімічної служби й державних установ – центрів хімізації й сільськогосподарської радіології здійснюється моніторинг стану родючості ґрунтів шляхом щорічних наземних обстежень сільськогосподарських, що дозволяє досліджувати всі полігони й контури сільськогосподарських угідь нашої країни .
На підставі експертних результатів проведених обстежень сформована і постійно обновлюється багаторівнева база даних родючості ґрунтів, що містить дані за останні кілька років. Ведуться роботи з векторизації карт оброблюваних земель у різних регіонах України.
У той же час іншими органами виконавчої влади відповідно до встановлених повноважень здійснюється експертні дослідження щодо моніторингу земель та підрахування нормативної грошової оцінки сільськогосподарських земель і формуються відповідні державні інформаційні ресурси.
Так, служба державної реєстрації, кадастру й картографії організує:
- роботи зі створення, впровадження, супроводу й веденню експертної автоматизованої системи єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно й угод з ним, автоматизованої системи державного кадастрового обліку об'єктів нерухомого майна, а також інформаційно-комунікаційної системи, необхідної для функціонування даних автоматизованих систем;
- створення й відновлення державних топографічних карт і планів у графічній, цифровий, фотографічної й інших формах, точність і зміст яких забезпечують розв'язок загальнодержавних, оборонних, науково-дослідних і інших завдань;
- дистанційне зондування Землі з метою забезпечення геодезичної й картографічної діяльності [2].
Однак існуючі українські й закордонні супутникові угруповання не повною мірою мають функціональні можливості, необхідні для розв'язку вартих перед Міністерством агропромислової політики завдань по моніторингові сільськогосподарських земель.
Розв'язання поставлених завдань державного моніторингу сільськогосподарських земель вимагає повного набору даних дистанційного зондування Землі різного просторового дозволу. Тому державною програмою в рамках створення системи державного інформаційного забезпечення в сфері сільського господарства передбачений подальший розвиток та системи дистанційного моніторингу земель сільськогосподарського призначення з урахуванням переходу на вітчизняне встаткування дистанційного зондування Землі.
Служба по гідрометеорології й моніторингу навколишнього середовища здійснює збір і формування просторово розподілених агрометеорологічних даних і просторово розподілених характеристик біокліматичного потенціалу земель із урахуванням зміни клімату. Науково-методичний супровід державного моніторингу сільськогосподарських земель здійснюється Державним агентством із земельних ресурсів України при участі Міністерства екології і природних ресурсів України.
Прийняттю рішень, пов'язаних з реалізацією експертних дій на землі, обов'язково повинен передувати соціально-економічний і правовий аналіз різних достовірних і регулярно оновлюваних даних про стан землі. Основна мета всякої експертної програми моніторингу – інформаційна. Результатом її повинне бути одержання інформації, усунення тієї або іншої невизначеності або, навпаки, виявлення недоліку інформації. Тому ціль експертної програми моніторингу може бути спрямована на:
1. Одержання інформації, пов'язаної з конкретною проблемою;
2. Вистава інформації для різних типів аудиторії; (зацікавленої громадськості, адміністрації підприємства, державних органів) і її поширення;
3. Вживання експертних заходів, безпосередньо спрямованих на поліпшення ситуації або, що мають метою добитися прийняття відповідних розв'язків.
1. Довідник показників нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь в Україні станом на 01.01.2020. URL: https://land.gov.ua/icat/otsinka-zemel/ (дата звернення: 18.02.2020).
2. Національні системи моніторингу сільськогосподарських земель із застосуванням ДДЗ, Нідерландах, Австралії, Бельгії  URL: http://www.ears.nl ; http://www.agrecon.canberra.edu.au ; http://b-cgms.cra.wallonie.be (дата звернення: 20.02.2020).