ПРОФЕСІЙНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ ТА ПРОБЛЕМА ЛЮДСЬКОГО ЧИННИКА В ПРОЦЕСІ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ НА ПІДПРИЄМСТВІ

В. І. Вербицька,
доцент кафедри обліку, оподаткування та міжнародних економічних відносин, к.е.н., доцент
Харківський національний автомобільно-дорожній університет,
Україна, м. Харків

Як відомо, компетенцією є здатність і готовність особистості до тієї чи іншої діяльності. Компетенції фахівців є інтегративною якістю, що дозволяє освоювати і застосовувати міждисциплінарні знання і вміння в професійній діяльності. Професійні компетенції відображають професійні особливості діяльності фахівця, структуруються на підгрупи, що відповідають основним видам діяльності фахівця (проектно-конструкторські, випробувально-технологічні, експлуатаційно-впроваджувальні і ін.).
Професійна компетентність – результат підготовки студентів певної спеціальності, виражений в рівні освоєння відповідних універсальних і професійних компетенцій, інтегральна характеристика особистості випускника-фахівця.
Таким чином, компетентнісна модель випускника – цільова функція напряму підготовки студентів з конкретної спеціальності, що являє собою систему універсальних і професійних компетенцій, які підлягають освоєнню для досягнення професійної компетентності [1].
Особливості постіндустріального суспільства, тенденції зміни соціально-економічного середовища вимагають адаптації людини до часто мінливих умов (у виробництві - до нових технологій), звідси випливає і значимість наступних ключових компетенцій: вміння орієнтуватися на ринку праці, готовність пов'язувати свою кар'єру з продовженням освіти, готовність змінювати профіль діяльності в залежності від зміни в стратегії розвитку підприємства, в технологіях і т.п., вміння самостійно працювати з інформацією, вміння приймати рішення.
Останніми роками все гостріше постає проблема автоматизації управління підприємством і побудови корпоративних інформаційних систем. Успішне впровадження інформаційної системи приводить до позитивних змін у діяльності підприємства й появи для нього нових конкурентних можливостей, таких, як [2]:
- можливість обліку складності і різноманітності продукції та послуг в плануванні і фінансовому аналізі;
- підтримка нарощування капіталу та розвитку трудових ресурсів;
- можливість адекватно оцінити масштаби і складність ринків та оперативно реагувати на зміни умов ринку;
- здатність своєчасно реагувати на зміну законодавства.
Не дивлячись на очевидну необхідність і актуальність впровадження інформаційних систем на підприємствах, існує ряд обмежень, які, перш за все, пов'язані з людським чинником і накладаються корпоративною культурою, мотивацією персоналу до змін, особливостями ринку праці та трудовим законодавством. Всі перераховані чинники відносяться також не в останню чергу і до професійних компетентностей, необхідних майбутнім фахівцям з підприємництва, торгівлі та біржової діяльності.
Розглянемо практичні аспекти основних кадрових і організаційних проблем, з якими доводиться мати справу керівникам підприємств при автоматизації задач підприємства.
В першу чергу це стосується труднощів, що виникають через відсутність необхідної компетентності співробітників [3]. Навчання в процесі впровадження інформаційної системи повинно йти двома напрямами: навчати кінцевих користувачів і навчати технічний персонал. Внаслідок браку спеціальних знань та нерозуміння принципів роботи програми виникають помилки і збої в роботі. У власників та керівництва підприємства виникає додаткова проблема у вигляді витрат на оплату консалтингу, здатного вирішити весь комплекс проблем, що негайно призводить до збільшення витрат. Уникнути таких ситуацій можливо лише при наявності на підприємстві не тільки кваліфікованих, а й компетентних робітників та службовців, здатних не тільки якісно виконувати свої професійні справи, а й уміти швидко перенавчитись та освоїти навички роботи з інноваційними технологіями.
Заслуговує певної уваги і необхідність тимчасового збільшення навантаження на працівників під час впровадження технологічної інформаційної системи. Справа в тому, що існують такі деякі специфічні етапи запроваджуваного проекту, які не можуть здійснюватись без залучення в означений термін значної кількості робітників підприємства, що, звісно, підвищує тяжкість та напруженість роботи працівників. Крім того, поряд із здійсненням обов’язкових професійних дій, працівникам слід займатись ще й навчанням та освоєнням нових інформаційних технологій, без яких сам процес впровадження буде неефективним та недоцільним. Такі обставини здатні значною мірою сприяти затягуванню не тільки окремих етапів проекту, але й усього проекту взагалі.
Вищеназвані об'єктивні проблеми посилюються, коли виникає опір співробітників підприємства. Він може бути викликаний побоюванням втратити роботу або втратити свою незамінність, а так само боязню збільшення відповідальності за свої дії. Негативне відношення персоналу компанії гальмує проект і знижує його ефективність. Більш того, неконструктивний підхід до впровадження, швидше за все, відобразиться й на вартості консалтингу.
Основними способами вирішення подібних проблем є наступні заходи:
- вибір однієї із стандартних АСУ, пропонованих ринком, і розміщення служби впровадження й підтримки в сторонній організації;
- строге ведення програмістами і адміністраторами документації за розробленими системами, побудованими мережами, проведеними роботами;
- регулярний аудит стану інформаційної системи в компанії;
- організація часткової взаємозамінюваності співробітників інформаційно-комп'ютерного відділу; організація договірних відносин із співробітниками при проходженні навчання за рахунок компанії;
- відстежування мотиваційної атмосфери серед співробітників (введення бонусної системи, організація професійного навчання, поліпшення умов праці) [2].
Необхідно підкреслити. що процес впровадження інформаційних систем, який сам по собі є достатньо важливим та складним проектом для будь-якого підприємства, при оцінці ризиків, об'ємів інвестицій, підготовці бізнес-плану в момент ухвалення управлінських рішень вимагає постійного обліку кадрового аспекту. Людей потрібно готувати до змін, з якими пов'язане глобальне впровадження, мотивувати їх віддачу і прийняття нових форм контролю: адже скільки б коштів на було вкладено в автоматизацію, вона не досягне мети, якщо буде відторгнута персоналом.
Формування професійної компетентності майбутнього фахівця, теперішнього студента в умовах інформатизації всіх соціально-економічних сфер сучасного суспільства неможливе без вдосконалення системи професійної освіти за допомогою інформаційних і комунікаційних технологій, які сьогодні набувають особливу гуманістичну значущість, відкриваючи для кожної особистості унікальні можливості самореалізації і комфортного світовідчуття.
Однак сьогодні в викладанні більшості навчальних дисциплін вузів, як і раніше, переважають традиційні методи організації навчального процесу, непорушними є зміст і методика проведення практичних занять. Інструментальні системи, призначені для вирішення прикладних завдань без складання обчислювальних програм, практично не використовуються. Повільно освоюється мережевий ресурс, що перешкоджає досягненню безперервності і відкритості освіти для максимального розвитку особистості кожного члена суспільства.
В умовах збереження тенденції до скорочення аудиторного часу, який виділяється навчальними планами на освоєння освітньої програми підготовки фахівців, подальша опора на традиційний зміст і методи викладання неминуче буде призводити до системної кризи в якості підготовки студентів, яке визначається рівнем професійної компетентності випускника технічного вузу.
Зазначені положення відображають протиріччя між соціально-економічними потребами сучасного суспільства у фахівцях нового типу, здатних до адаптації, інноваційної поведінки і застосування новітніх технологій у всіх сферах науки, економіки, виробництва і станом існуючої системи вищої професійної освіти [4].
Протиріччя між прискореним оновленням знань, розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, актуалізацією наукоємних та інноваційних технологій освіти і недостатньою швидкістю їх впровадження в освітню практику установ вищої професійної освіти зумовили актуальність на науково-методичному рівні наукової проблеми дослідження, яка полягає в побудові методичної системи формування професійної компетентності студентів вищих навчальних закладів умовах широкого використання інформаційно-комунікаційних технологій [5].
Автор згоден з Матвеєвою Т.А. та вважає, що основними принципами формування професійної компетентності фахівця взагалі, як і фахівця з підприємництва, торгівлі та біржової діяльності з використанням інформаційно-комунікаційних технологій є:
- принцип інформаційної обумовленості – інформаційна та комунікаційна компетенції визначають інформаційну культуру фахівця, є необхідною умовою становлення як універсальних, так і професійних компетенцій;
- принцип інформаційної системності і цілісності – формування компетенцій за рахунок використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій набуває більшою мірою системний і цілісний характер;
- принцип змістовного насичення – інструментарій ІКТ дозволяє посилити змістовну сторону інформаційно-методичного забезпечення освітнього процесу;
- принцип оптимізації педагогічного впливу – використання ІКТ забезпечує учасників освітнього процесу своєчасною інформацією про недостатній рівень засвоєння конкретного навчального матеріалу і надає необхідні дидактичні ресурси для прицільного доведення навчальних досягнень студентів до необхідного рівня [6].
1. Спенсер Лайп М. Компетенции на работе: пер. с англ. / Лайп М. Спенсер, Сайн М. Спенсер,- М.: HIPPO, 2015. 384 с.
2. Boisot M. Knowledge Assets: Securing Competitive Advantageinthe Information Economy. Oxford: Oxford University Press, 1998.
3. Колер Ю. Обеспечение качества, аккредитация и признание квалификаций как контрольные механизмы Европейского пространства высшего образования. Высшее образование в Европе. 2018. № 3. С. 15.
4. Шадриков В.Д. Новая модель специалиста: инновационная підготовка и компетентностный поход. Высшее образование сегодня. 2004. № 8. С. 26-31.
5. Гришанова H.A. Компетентностный подход в обучении взрослых: материалы к третьему заседанию методологического семинара 28 сентября 2004 г. М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. 16 с.
6. Матвеева Т.А. Формирование профессиональной компетентности студентов технического вуза в условиях информатизации образования : дисс. доктора педагогических наук: 13.00.08 – Теория и методика профессионального образования. Екатеринбург, 2008. 436 с.