ПОКАЗНИКИ ВТРАТИ ЯКОСТІ ВИРОБІВ ЗА ОДИН РІК ЕКСПЛУАТАЦІЇ

О. О. Сирота,
завідувач відділу товарознавчих та гемологічних досліджень
Миколаївський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України, Україна, м. Миколаїв

Методичні рекомендації КНДІСЕ 2011 року "Розрахунок втрати якості непродовольчих товарів у зв'язку з їх зносом та наявністю дефектів" використовуються всіма товарознавцями, так як саме тут зібрана інформація про знос товарних груп за часовим фактором та за наявними дефектами. Вказані таблиці маються в багатьох спеціалізованих книгах, при цьому не звертається увага, що джерелом походження вказаних таблиць є додаток № 10 до "Правил добровільного страхування домашнього майна" (затверджених Міністерством фінансів України 14.03.1997), Листа Міністерства торгівлі УРСР від 22.11.1986 № 04-23/513 "Про середні терміни експлуатації виробів". Додаток № 10 до "Правил добровільного страхування домашнього майна" (затверджених Міністерством фінансів України 14.03.1997 р.) дублює додаток № 3 до "Правил добровільного страхування домашнього майна" (затверджених Міністерством фінансів СРСР від 30.08.1989 №97)
При цьому слід зауважити, що наприклад мобільні телефони почали свій масовий обіг в Україні після 2000 року, а після 2007 року з'явились сенсорні смартфони. Чи можливо застосовувати для смартфонів показники щорічного зносу, встановлені ще до їх появи? Смартфони на теперішній час є найбільш привабливими для злочинців і тому правильність встановлення вартості саме для цього товару є актуальним питанням. Багато товарів взагалі відсутні, наприклад мисливська зброя, мультимедійні прилади, DVD програвач, електронні книжки і багато іншого.
На сьогоднішній день середній термін експлуатації не використовується. У пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу визначені групи основних засобів (інших необоротних активів) та мінімально допустимі строки експлуатації. У бухгалтерському обліку згідно з Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 16 "Основні засоби" (МСБО16") (для платників податків, які ведуть бухгалтерський облік відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності) строк корисної експлуатації визначається за окремими активами виходячи з очікуваної корисності активу для суб'єкта господарювання. Фактично власник встановлює термін експлуатації для кожного виробу. Вказаний термін не може бути менше мінімального, визначеного у Податковому кодексі.
Вимогами Наказу Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18.05.2000 № 288/4509, встановлено термін "строк корисного використання".
Строк корисного використання (експлуатації) - очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).
Тобто, це є той строк, протягом якого буде нараховуватись знос на майно.
При проведенні судової товарознавчої експертизи необхідно враховувати щорічний знос майна. Проведеним аналізом чинного законодавства встановлено, що 23 січня 2015 року наказом Міністерства фінансів України № 11 затверджені "Методичні рекомендації щодо облікової політики суб'єкта державного сектору" із додатками:
- "Типові строки корисного використання основних засобів суб'єктів державного сектору";
- "Типові строки корисного використання нематеріальних активів суб'єктів державного сектору".
Типові строки корисного використання основних засобів більш доцільно використовувати ніж ти, що були закладені ще при СРСР. За майже 30 років відбулися суттєві зміни в радіоелектронній апаратурі, фото та кіноапаратурі, товарах для спорту та туризму, електроосвітлювальних приладах, електроприладах, телефонних апаратах, а також з'явилась комп'ютерна техніка.
Згідно вимог вищезазначених Методичних рекомендацій, встановлений строк корисного використання:
1. 10 років (або 100%/10 років =10% щорічний знос) для:
-  силових машин та обладнання, машин-генераторів, що виробляють теплову та електричну енергію, і машин-двигунів, що перетворюють різного роду енергію (енергію води, вітру, теплову, електричну енергію тощо) в механічну;
- вимірювальних приладів (дозатори, барометри, водоміри, геодезичні прилади, гігроскопи, індикатори, спеціальні ваги, мірники, касові апарати тощо);
- регулюючих приладів та пристроїв (киснево-дихальні прилади, регулюючі, електричні, пневматичні та гідравлічні пристрої, пульти автоматичного управління, апаратура централізації та блокування, лінійні пристрої диспетчерського контролю тощо);
- лабораторного обладнання (пірометри, регулятори, калориметри, прилади для визначення вологи, перегінні куби, лабораторні копри, прилади для випробування на газонепроникність, прилади для випробування міцності зразків на розрив, мікроскопи, термостати, стабілізатори, витяжні шафи тощо);
- комп’ютерної техніки і її комплектуючих (комп’ютери, монітори, периферійне і мережеве обладнання комп’ютера, що за вартістю за одиницю чи комплект відноситься до основних засобів) та електронних засобів обробки інформації (електронно-обчислювальні, керуючі та аналогові машини, цифрові обчислювальні машини та пристрої тощо);
- медичного обладнання (медичне обладнання (зуболікувальні крісла, операційні столи, ліжка зі спеціальним обладнанням тощо), спеціальне дезінфекційне та дезінсекційне обладнання, обладнання молочних кухонь та молочних станцій, станцій переливання крові тощо);
- інших машин та обладнання — машин, апаратів та іншого обладнання (наприклад, обладнання стадіонів, спортмайданчиків та спортивних приміщень (у тому числі спортивні снаряди), обладнання кабінетів та майстерень у навчальних закладах, кіноапаратура, освітлювальна апаратура, обладнання сцен, музичні інструменти, телевізори, радіоапаратура, спеціальне обладнання науково-дослідних та інших установ, які займаються науковою працею, обладнання АТС, телефони, факси, копіювальна техніка, пожежні машини, пожежні автоцистерни, механічні пожежні драбини, пральні та швейні машини, холодильники тощо);
- виробничого інвентаря та приладдя — предметів виробничого значення, які слугують для полегшення виробничих операцій під час роботи (робочі столи, верстаки, кафедри, парти тощо; обладнання, що сприяє охороні праці; предмети технічного значення, які не можуть бути віднесені до робочих машин (наприклад, світлокопіювальні рами тощо);
- господарського інвентаря (предмети конторського та господарського облаштування, переносні бар’єри, вішалки, гардероби, шафи різні, дивани, столи, крісла, шафи, палатки (крім кисневих), ліжка (крім ліжок з спеціальним обладнанням), килимів, портьєри та іншого господарського інвентаря, а також предметів протипожежного значення — гідропульти, стендери, драбини ручні тощо (крім насосів пожежних на автомобільному чи кінному ходу та механічних пожежних драбин, врахованих на субрахунку «Машини та обладнання»);
- інших основних засобів (сценічно-постановочні засоби (декорації, меблі і реквізити, бутафорії, театральні та національні костюми, головні убори, білизна, взуття, перуки тощо); навчальні кінофільми, магнітні диски і стрічки, касети; тощо..)
2. 15 років (або 100%/15 років = 6,67% щорічний знос) для робочих машин та обладнання, машин, апаратів та їх обладнання, що призначені для механічного, термічного та хімічного впливу на предмет праці в процесі створення продукту чи послуг виробничого характеру та переміщення предметів праці у виробничому процесі за допомогою механічних двигунів, сили людини та тварин.
3. 5 років (або 100%/5 років = 20% щорічний знос) для:
- інструментів — механічні та немеханічні знаряддя праці загального значення, а також прикріплені до машин предмети, які слугують для обробки матеріалів (наприклад, різальні, ударні, натискувальні та ущільнюючі знаряддя ручної праці, включаючи ручні механічні знаряддя, що працюють на електроенергії, енергії стисненого повітря тощо (електродрилі, фарбопульти, електровібратори, гайковерти тощо), а також різного роду пристрої для обробки матеріалів, здійснення монтажних робіт тощо (лещата, патрони, ділильні головки, пристрої для встановлення двигунів та для прокручування карданного вала на автомобілях тощо) тощо);
- тварин зоопарків та подібних установ, службові собаки.
4. 7 років (або 100%/7 років = 14,3% щорічний знос) для робочої (коні, воли, осли та інші робочі тварини (включаючи транспортних і спортивних коней та інших транспортних тварин), продуктивної та іншої худоби (корови, бики-плідники, бугаї, буйволи та яки (крім робочих), жеребці-плідники та племінні кобили (неробочі), кобили, переведені на табунне утримання, кнурі та свиноматки, вівцематки, кози, барани тощо).
Використання вказаних даних щомісячного зносу доцільно для встановлення ринкової вартості, коли відомий термін експлуатації цих виробів.