ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ПРИ КЛАСИФІКАЦІЇ ТА ВИЗНАЧЕННІ ВАРТОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН

Т. В. Бондаренко,
завідувач відділу товарознавчих, гемологічних, економічних, будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності
Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, Україна, м. Суми

У зв’язку із збільшенням кількості кримінальних правопорушень, пов’язаних із викраденням у фізичних та юридичних осіб України сільськогосподарських живих тварин (худоби, птиці та інших живих тварин), які є об’єктами господарювання, перед структурними підрозділами Експертної служби МВС постає проблема їх класифікації та встановлення єдиного підходу до визначення їх ринкової вартості.
Наказом МВС від 08.02.2017 № 102 «Про затвердження Положення про Експертно-кваліфікаційну комісію МВС та атестацію судових експертів Експертної служби МВС» встановлено перелік видів судової експертизи та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта працівникам Експертної служби МВС. Одним із видів судової експертизи є товарознавча експертиза за експертною спеціальністю 12.1 «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів».
Проте, виходячи з назви експертної спеціальності 12.1, не зрозуміло, до якої категорії можна віднести сільськогосподарських тварин – до сировини чи споживчих товарів, або взагалі не відносити до будь-якої категорії та відповідно не проводити судову товарознавчу експертизу.
На теперішній час в існуючому «Реєстрі методик проведення судових експертиз» Міністерства юстиції України відсутня методика судової товарознавчої експертизи по визначенню вартості зазначених об’єктів.
Таким чином, в залежності від обставин кримінального провадження, виникають питання щодо класифікації сільськогосподарських живих тварин – об’єктів господарювання, щодо визначення доцільності використання загальноприйнятих в судовому товарознавстві методичних підходів і методів та встановлення єдиного підходу до визначення їх ринкової вартості, для подальшого використання структурними підрозділами Експертної служби МВС в експертній практиці.
Згідно з ДСТУ 3993-2000 «Товарознавство. Терміни та визначення» [1]: класифікація товару – упорядкований на основі певних ознак розподіл товарів на класи і дрібніші підрозділи, незалежні один від одного, або такі, що перебувають у логічній послідовності і підпорядкованості.
Класифікація – це логічний процес розподілу товарів за найбільш характерними та суттєвими ознаками. Вона має велике теоретичне та практичне значення. Розрізняють наступні категорії класифікації: вищі, середні, нижчі. Вищі категорії класифікації позначають термінами «розділ», «підрозділ» або «клас», «підклас». Середні категорії: «група», «підгрупа», «вид». Нижчі категорії: «підвид» [2].
Для класифікації (віднесення до товарної групи і підгрупи) та ідентифікації (встановлення виду і різновиду), а також встановлення номенклатури споживних властивостей, які впливають на формування ринкової вартості споживчих товарів, у судовій товарознавчій експертизі можуть бути використані наступні основні джерела: навчальна література; національні (державні) та міжнародні стандарти; товарні словники, товарознавчі довідники, каталоги товарів тощо; гармонізована система опису та кодування товарів (ГС).
В базовому нормативному документі сучасної судової товарознавчої експертизи – Національному стандарті №1 [3] наголошується на обов’язковій наявності, повноті та об’єктивності експертного дослідження. Зокрема, у п. 53 вказується на необхідність «зібрати та проаналізувати всі істотні відомості про об'єкт оцінки»; у п. 56 зазначено, що звіт про оцінку майна «повинен містити опис об'єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати»; у п. 60 зазначено, що висновок про вартість майна повинен містити, зокрема, «відомості про назву об'єкта оцінки та його коротку характеристику».
Проведеним аналізом основних нормативно-правових актів України, які регулюють процес визначення вартості майна, встановлено наступне.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»[4]: майном, яке може оцінюватися, вважаються об’єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід’ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об’єкт права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності).
Відповідно до статті 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» [3]:
об’єкти оцінки – майно та майнові права, які підлягають оцінці. Об’єкти оцінки класифікують за різними ознаками, зокрема, об’єкти оцінки в матеріальній та нематеріальній формі, у формі цілісного майнового комплексу;
об’єкти оцінки у матеріальній формі – нерухоме майно (нерухомість) та рухоме майно;
рухоме майно – матеріальні об’єкти, які можуть бути переміщеними без заподіяння їм шкоди. До рухомого майна належить майно у матеріальній формі, яке не є нерухомістю.
До тварин в Україні застосовуються загальні правила про майно (товар).
Зокрема, відповідно до частини 1 статті 190 Цивільного кодексу України [5], майном як особливим об’єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки;
згідно до статті 179, річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов’язки;
згідно до статті 180: 1) тварини є особливим об'єктом цивільних прав, на них поширюється правовий режим речі; 2) правила поводження з тваринами встановлюються законом;
статтею 189 визначено:
1. Продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю.
2. Продукція, плоди та доходи належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно до статті 1 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» [6]:
тварини - біологічні об'єкти, що відносяться до фауни: сільськогосподарські, домашні, дикі, у тому числі домашня і дика птиця, хутрові, лабораторні, зоопаркові, циркові;
сільськогосподарські тварини - тварини, що утримуються та
розводяться людиною для отримання продуктів і сировини тваринного походження.
У свою чергу, сировина – природні, антропогенні або техногенні речовини та матеріали, безпосередньо з яких виробляється продукція.
Сировину поділяють на промислову та сільськогосподарську, яку виготовляють у галузях сільського господарства.
Сільськогосподарська сировина поділяється на сировину тваринну (м’ясо, риба, молоко, вовна, шкіра тощо) і сировину рослинну (зернові культури, бавовна, льон, картопля, цукрові буряки тощо).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» [7]: товар - будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі); товарна група – це група однорідних товарів за гармонізованою системою опису та кодування товарів (ГС).
Український класифікатор товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) [8] – це систематизований перелік товарів, який включає в себе код товару, його найменування, одиницю виміру та обліку. Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності базується на гармонізованій системі опису та кодування товарів (ГС) і затверджена Кабінетом Міністрів України. В УКТЗЕД всі товари систематизовані за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями та найменуваннями. Кожному найменуванню відповідає один конкретний цифровий код, який уніфіковано з ГС. УКТЗЕД є Додатком до Закону України «Про Митний тариф України» [9].
Згідно із розподілом номенклатури товарів у ГС за УКТЗЕД:
- живі тварини класифікуються в розділі І – «Живі тварини та продукти тваринного походження» (в якому товари згруповані за походженням, відповідно до галузі господарства);
- сировина класифікується окремо в розділі VІІІ – «Шкіряна сировина, шкіра, натуральне хутро та вироби з них..» (в якому товари згруповані за матеріалом виготовлення, тобто, за сировиною).
Таким чином, для класифікації та ідентифікації сільськогосподарських живих тварин - об’єктів господарювання у судовій товарознавчій експертизі доцільно використовувати Гармонізовану систему опису та кодування товарів (на якій базується УКТЗЕД), а також відповідні національні стандарти.
Однією із дефініцій терміну «товар» є – все, що призначене для задоволення певної потреби і пропоноване на ринку для продажу. Всі товари мають чотири основні для товарознавчої діяльності характеристики: асортиментну, якісну, кількісну, вартісну.
В характеристиках сільськогосподарських живих тварин (об’єктів господарювання в матеріальній формі) також присутні зазначені характеристики:
- асортиментна характеристика (сукупність відмінних видових властивостей та ознак товарів, які зумовлюють їх призначення): відповідність домашніх живих тварин біологічній класифікації; відповідність стандартам порід і видів (селекційних);
- якісна характеристика: показники здоров’я тварини;
- кількісна характеристика (сукупність визначених внутрішньовидових властивостей, яка виражається за допомогою фізичних величин та одиниць їх виміру, які звичайно нормуються): вік та розміри тварини, її маса;
- вартісна характеристика – відображає всі вище перелічені характеристики.
Таким чином, з урахуванням проведеного аналізу нормативно-правових актів України, такі об’єкти як сільськогосподарські живі тварини, які є об’єктами господарювання в матеріальній формі (худоба, свійська птиця, коні, свині, кролі, бджоли тощо), пропонується розглядати як рухоме майно та визначати їх вартість з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, а продукцію, яку можливо отримати внаслідок певних дій із сільськогосподарськими тваринами, відносити до категорії сировина, та проводити судові товарознавчі експертизи за експертною спеціальністю 12.1 «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів».
Вимоги до кожного виду сільськогосподарських живих тварин встановлюються відповідними національними (державними) стандартами (ДСТУ) та систематизовані, зокрема, в навчальному посібнику «Стандартизація у тваринництві» [10].
Викладені дані базуються на аналізі відповідних нормативно-правових актів України, враховують практичний експертний досвід та можуть бути корисними судовим експертам, які працюють в системі Експертної служби МВС, для застосування в експертній практиці при визначенні вартості сільськогосподарських тварин.
1. ДСТУ 3993-2000. Товарознавство. Терміни та визначення. [Чинний від 2001-01-01]. Київ, Держстандарт України, 2000. 28 с. (Інформація та документація).URL:file:///C:/Users/%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D0%BD/Downloads/downfile%20(1).pdf.
2. Артюх Т.М., Григоренко І.В. Теоретичні основи товарознавства: навч. посіб. Київ, 2014. 263с. URL:http://library.nuft.edu.ua/ebook/file/73.24.pdf.
3. Про затвердження Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав: Постанова Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003р. №1440 (із змінами). URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1440-2003-%D0%BF.
4. Про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність в Україні: Закон України від 12 липня 2001р. № 2658-ІІІ (із змінами). URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2658-14.
5. Цивільний кодекс України [Текст]: [принятий Верховною Радою України за № 435-IV16 січня 2003 року (із змінами)] : офіц. текст : станом на 13 лютого 2020р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15.
6. Про захист тварин від жорстокого поводження: Закон України від 21 лютого 2006р. № 3447-IV.URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15
7. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16 квітня 1991р. № 959-XII(із змінами). URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/959-12
8. Український класифікатор товарів зовнішньоекономічної діяльності: Додаток № 584-VIIа до Закону України Про Митний тариф України від 19 вересня 2013 року № 584-VII. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/584%D0%B0-18.
9. Про Митний тариф України: Закон України від 19 вересня 2013р. № 584-VII (із змінами). URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/584-18.
10. Стандартизація у тваринництві: навч. посіб. / Ібатуллін І.І., Пабат В.О., Маньковський А.Я та ін. / Вид. 2-ге. Київ, 2017, 548 с. URL:http://lira-k.com.ua/preview/12347.pdf.