ДЕФЕКТИ ТОВАРІВ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ПРОВЕДЕННЯ СУДОВОЇ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Л. В. Шитова,
старший судовий експерт відділу товарознавчих та гемологічних досліджень,
Є. М. Собакарь,
старший судовий експерт відділу товарознавчих та гемологічних досліджень
Харківський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України, Україна, м. Харків

Становлення ринкової економіки, розвиток підприємницької діяльності в Україні супроводжується криміналізацією різних сфер економіки та зростанням злочинності, зокрема, в сфері виробництва та збуту товарів як продуктів матеріального виробництва.
Для вирішення завдань розслідування, що стосуються встановлення вартості товарів призначається судова товарознавча експертиза.
Т. Артюх проаналізував актуальні проблемні питання, що вирішуються під час судової товарознавчої експертизи. Автор пропонує спрямувати їх на встановлення наступних фактів [1]:
- товарної приналежності досліджуваних об’єктів;
- одиниці товару до однорідної групи (типу, вигляду, моделі та ін.);
- наявності дефектів і їх характеру;
- ступеня зниження якості;
- придатності об’єктів для подальшого використання;
- дотримання/недотримання умов експлуатації та причинно-наслідкового зв’язку впливу конкретних факторів на зміну якості продукції;
- відповідності/невідповідності фактичних характеристик досліджуваних об’єктів аналогічним даним маркування або зафіксованим в нормативних, супровідних товарно-транспортних та інших документах;
- відповідності/невідповідності порядку приймання об’єктів правилам, передбаченим чинним законодавством України;
- ринкової ціни і вартість об’єкту експертизи з урахуванням його фактичного стану.
Формування вартості товару залежить від наявності дефектів та їх впливу на експлуатаційні властивості товару.
Дефект, за визначенням С. Калачова, це кожна окрема невідповідність товару встановленим вимогам, тобто локальне або поширене порушення структури, зовнішнього вигляду виробів; природний брак товарів, в тому числі і брак, що з’явився при використанні сировини, при технологічній обробці, під час упаковки, транспортування або зберігання об’єкту дослідження [2].
Наявність дефекту означає, що хоча б один з показників якості продукції або значення одного з параметрів вийшло за встановлені межі або не відповідає встановленим нормам. Якщо експерт виявляє хоча б один, навіть незначний дефект товару, він вважається дефектним. Відхилення дійсного значення показника якості від номінального значення повинні знаходитися в межах, встановлених нормативною документацією.
З метою обґрунтування впливу придатності або непридатності товарів до споживання на формування їх вартості пропонується наступна класифікація дефектів:
- в залежності від методів виявлення: явні (зазвичай, вони визначаються візуальним методом – шляхом огляду виробу і встановлення місць розташування, кількості та розміру дефектів); приховані (зазвичай, вони визначаються методом руйнівного, контролю, що використовується для внутрішньої структури виробів);
- за ступенем впливу на стан товару: критичні (подальше використання товару є неможливим); значні (суттєво впливають на використання товару за призначенням і (або) на його довговічність); малозначні (істотно не впливають на використання товару за призначенням і (або) на його довговічність);
- в залежності від можливостей усунення дефекту: усувні (дефекти, які можуть бути усунені); непереборні (дефекти, усунення яких технічно неможливо або економічно недоцільно);
- в залежності від місця розташування: локальні; розташовані по всій поверхні товару; дефекти в обмежених зонах;
- в залежності від причин виникнення: виробничі (виникають в результаті порушення технологічного процесу під час виготовлення товару); дефекти, що виникають під час пакування, транспортування, зберігання товару.
Наявність дефектів у товарі знижує його якість. Ступінь зниження якості в кожному конкретному випадку залежить від ряду факторів, а саме: типу дефекту, його розміру, кількості дефектів, їх значущості, місць їх розташування тощо.
З метою визначення наявності або відсутності дефектів, які можуть вплинути на вартість об’єкта, в сучасній процесуальній практиці використовують наступні методи:
- метод документальної перевірки (здійснюється на основі встановлення достатності і придатності інформації, яка міститься в документах, для проведення дослідження) [3];
- органолептичний метод (здійснюється на основі аналізу сприйняття органів відчуттів, яким визначаються такі показники якості товару: зовнішній вигляд (колір, форма, консистенція та ін.), запах, смак, звук, сприйняття на дотик, наявність дефектів);
- вимірювальний метод (здійснюється на основі технічних засобів вимірювання);
- метод вибіркової перевірки (здійснюється на основі перевірки однієї або декількох вибірок з поширенням результатів експертизи на всю партію);
- руйнівні випробування (здійснюється на основі використанням руйнівних методів контролю, під час яких може бути порушена придатність об’єкта до подальшого використання);
- неруйнівні випробування (здійснюється на основі застосуванням неруйнівних методів контролю, які не порушують придатність об’єкта до використання;
- лабораторні випробування (здійснюється на основі визначення фізико-хімічних, фізико-механічних, медико-біологічних та інших показників, які визначаються за допомогою лабораторних випробувань) [4];
- вартісний (здійснюється на основі визначення рівня якості продукції у вартісних одиницях на відповідний період часу) [3].
При можливості рекомендуємо спочатку використовувати неруйнівні методи, лише при неможливості встановлення дефектів іншим шляхом, використати руйнівні випробування. Для використання руйнівних методів експерту потрібен письмовий дозвіл замовника. За допомогою вказаних методів експерт може більш ефективно дослідити об’єкт, виявити його дефекти та надати обґрунтований висновок.
1. Артюх Т.М. Методологічні проблеми товарознавчої експертизи коштовностей // Вісник КНТЕУ. 2003. № 4. С.49– 57.
2. Калачев С. Л. Теоретические основы товароведения и экспертизы. М.: Юрайт, 2017. 477 с.
3. Шевченко О. В. Використання спеціальних товарознавчих знань під час досудового розслідування: дис....канд. юрид. наук: 12.00.09. К., 2017. 317 с.
4. Назаренко Л.О. Експертиза товарів (Експертиза продовольчих товарів): навчальний посібник. К.: «Центр учбової літератури», 2014. 312 с.