ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СУДОВОГО ЕКСПЕРТА-ТОВАРОЗНАВЦЯ

І. А. Петрова,
д.ю.н., професор; головний науковий співробітник лабораторії теоретичних досліджень, редакційно-видавничої та науково-методичної діяльності,
О. С. Донцова,
завідувач сектору товарознавчих досліджень лабораторії товарознавчих досліджень та досліджень об’єктів інтелектуальної власності
Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса, Україна, м. Харків

В Національному класифікаторі України «Класифікатор професій ДК 03:2005» професія «Експерт» віднесена до професіоналів в галузі правознавства, прокурорського нагляду і правосуддя (код 2429) [1]. Ця професія, як і будь-який інший вид трудової діяльності потребує для її здійснення певних здібностей та якостей, спеціальних теоретичних знань, практичних навичок, інакше кажучи, формування відповідних компетентностей. Для визначення місця судового експерта-товарознавця в системі професій необхідно дослідити специфіку професійної діяльності судового експерта, створити його професіограму; визначити вимоги, які ця діяльність пред'являє до особи судового експерта-товарознавця; визначити критерії професійної придатності особи до професії судового експерта.
В юридичній літературі останнім часом констатується, що судова експертиза – самостійний комплексний інститут; який регулює, з одного боку, діяльність експерта в кримінальному, цивільному і господарському процесах, правову природу його висновків, а з іншого боку – призначення експертизи, а також відношення правоохоронних органів та інших учасників процесу до експерта та його висновку [2].
Діяльність судового експерта в Україні регламентується Конституцією України, Законом України «Про судову експертизу», процесуальним законодавством, трудовим законодавством, відомчими інструкціями, уставами експертних установ, посадовими інструкціями. На експертів мілітаризованих структур (міністерств оборони і внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України) поширюються відповідні норми про проходження служби і вимоги дисциплінарних статутів. Іншими словами, професійна діяльність судового експерта здійснюється у правовому полі і експерт поряд зі спеціальними знаннями в предметних галузях повинен мати знання правових норм (в першу чергу норм процесуального права, які регламентують використання спеціальних знань).
Нами було проведено дослідження питання щодо існування особливостей у діяльності судового експерта. Під час анкетування та інтерв’ювання судових експертів було поставлено за мету з’ясувати, чи існують, на думку практичних працівників, особливості судово-експертної діяльності. У цьому сенсі 94% судових експертів зазначили, що така специфіка існує. У подальшому ми спиралися саме на окреслення особливостей діяльності судових експертів різних спеціальностей, зокрема товарознавців, під час визначення структури професіограми судового експерта.
Одним із її компонентів поряд із професійними знаннями, у змісті яких необхідно виділити спеціальні знання (які набуваються під час навчання у закладах вищої освіти) та знання правових норм (які особа отримує у тому числі під час підготовки для отримання кваліфікації судового експерта), необхідно включати навички та вміння.
З цього приводу слушним є зауваження В. М. Махова про те, що провадження судових експертиз від обізнаних осіб потребує наявності не тільки спеціальних знань, але й спеціальних навичок [3]. Це повністю підтверджується практикою. Судовий експерт (навіть такий, що закінчив з відзнакою заклад вищої освіти та отримав спеціальність у конкретній галузі знань із дослідження товарів та послуг, пройшов додаткову підготовку за певною спеціальністю і отримав кваліфікаційне свідоцтво і право проведення експертиз за спеціальністю товарознавство) у період до 5 років проходить етап професійного становлення. При цьому він набуває та «шліфує» уміння та навички, без яких йому важко застосовувати наявні знання в своїй практичній діяльності або, що значно гірше він застосовує їх занадто сміливо, самовпевнено. Останнє може призводити до серйозних помилок під час проведення судових товарознавчих експертиз.
Тривалість етапу професіонального становлення визначається як особистісними якостями експерта, так і здатністю колег і керівництва експертної установи надати йому допомогу. Доречно згадати про наставництво, яке є традиційним для науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України.
У наукових працях навички визначаються як дії, сформовані шляхом повторення, що характеризуються високим ступенем освоєння і відсутністю поелементної свідомої регуляції і контролю [4] або спосіб виконання дій, доведений в результаті багатократного повторення до автоматизму, який легко і швидко реалізується при мінімальному контролі з боку свідомості [5; 6].
Аналіз наукових праць провідних вчених і практичної діяльності судових експертів дозволив встановити, що навички та вміння, які необхідні судовому експерту-товарознавцю в його роботі можна розділити на 3 групи: окремо-методичні, науково-дослідні, комунікативно-організаторські. Наведемо більш розгорнуту структуру кожної групи із вказівкою компетентностей.
1. Окремо-методичні – уміння планувати роботу; добирати й застосовувати методи та методики експертного дослідження; аналізувати та оцінювати виявлені ознаки.
2. Науково-дослідні – уміння виявити проблему; визначити об'єкт, формат, мету, завдання, методи дослідження; здатність використовувати елементи сучасних технологій пошуку та обробки інформації за своєю спеціальністю; уміння організувати та провести експеримент; описувати, узагальнювати та оформлювати результати дослідження.
3. Комунікативно-організаторські.
3.1. Уміння встановлювати у межах чинного законодавства доцільну з точки зору проведення повного, всебічного та об'єктивного експертного дослідження взаємодію з учасниками судового провадження та іншими особами, які не є судовими експертами.
3.2. Здатність створювати та підтримувати сприятливий психологічний мікроклімат під час роботи в комісії експертів. Уміння організувати роботу колег-експертів при виконанні обов'язків голови експертної комісії.
3.3. Судово-риторичні – уміння письмово та усно (за необхідності й публічно) чітко, аргументовано та зрозуміло для всіх, хто бере участь в процесі і не має спеціальних знань, роз'яснити хід експертного дослідження та висновки даного експертом висновку під час допиту органами досудового розслідування та в суді.
Сукупність або, точніше сказати, система професійно-особистісних якостей складає окремий елемент професіограми. Р.С. Бєлкін відносить до професійних якостей експерта: спостережливість, уважність, глибину, гнучкість, логічність і критичність розуму, самостійність мислення, здатність перебороти упередження та ін. [7].
Судовий експерт-товарознавець повинен мати високий рівень правосвідомості. Обов'язковою для судового експерта-товарознавця є законослухняність – точне й неухильне дотримання в своїй діяльності правових норм. У криміналістичній літературі неодноразово зазначалося, що для визначення змісту особистісних якостей судового експерта, необхідних для оцінки ступеня його придатності і підготовленості до практичної діяльності, необов’язково досліджувати усі особистісні якості. Достатньо розглянути найбільш суттєві [8]. Наприклад, громадська позиція судового експерта-товарознавця, його моральні та морально-етичні принципи, а також усвідомлена професійна спрямованість мають стати невід’ємною частиною його внутрішнього змісту.
Результати анкетування та інтерв’ювання судових експертів показують, що до соціально-психологічних властивостей та якостей, які на думку опитаних, мають найбільш важливе значення для виконання експертом професійної діяльності, були віднесені: загальний і спеціальний інтелект (79%); концентрація уваги (56%); спостережливість (50%); прагнення до істини (48%); принциповість (47%); акуратність (43%); самоорганізованість (41%); чітка письмова мова (41%); емоційна стійкість (34%); зібраність (32%); пунктуальність (28%); наполегливість (26%); цілеспрямованість (24%); висока орієнтація (23%); чуйність (9%); інше (3%).
Таким чином, найбільш актуальною проблемою при формуванні компетентностей судового експерта-товарознавця залишається необхідність якісної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня не нижче магістра за спеціальністю «товарознавство». Шляхами вирішення окреслених проблемних питань є проведення стажування та навчання фахівців, які мають вищу товарознавчу освіту, для отримання кваліфікації судового експерта за спеціальністю 12.1 «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів».
1. Національний класифікатор України «Класифікатор професій ДК 03:2005»: прийнятий та введений в дію наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. № 375 (із змінами та доповненнями, внесеними наказом Державного комітету з питань регулювання і споживчої політики від 15.08.2006 р. № 242). Комп'ютерна правова система “ЛІГА: ЗАКОН”
2. Зайцева Е. А. Правовой институт судебной экспертизы в современных условиях. Волгоград: Изд-во Волгоград. гос. ун-та, 2003. С. 6, 7.
3. Махов В.Н. Теория и практика использования знаний сведущих лиц при расследовании преступлений: автореф. дис. ...докт. юрид. наук: 12.00.09. Москва. 1993. С. 46.
4. Шепітько В. Ю. Криміналістика. Енциклопедичний словник (українсько-російський і російсько-український) / За ред. акад. НАН України В. Я. Тація. Харків: Право, 2001. С. 361.
5. Энциклопедия судебной экспертизы. / Под ред. Т. В. Аверьяновой, Е. Р. Россинской. Москва: Юристь, 1999. С. 238.
6. Белкин Р. С. Криминалистическая энциклопедия. Москва: Мегатрон XXI, 2000. 2-е изд. доп. С. 126.
7. Белкин Р.С. Курс криминалистики. Москва: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2001. С. 468.
8. Семенов В.В. О формировании личностных и профессиональных качеств судебного эксперта. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. Зб. наук.-практ. матер. Харків: Право, 2005. Вип. 5. С.148.